ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВЗУТТЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З УРАХУВАННЯМ НОВИХ ТРЕНДІВ

В умовах ринкових відносин асортимент товару постійно оновлюється, товари відрізняється складністю номенклатури, великою різноманітністю за призначенням і споживчими властивостями, з’являються нові сировинні матеріали і засоби їх обробки. Лише експерт-товарознавець завдяки спеціальним знанням, набутим навичкам і досвіду, може на основі попереднього вивчення інформації про товар, його огляду ідентифікувати виріб за видовою приналежністю, тобто провести асортиментну (видову) ідентифікацію.
Термін «ідентифікація» походить від латиського «identifico» – ототожнення, прирівнювання, уподібнення, розпізнавання. Проведене дослідження наукової та навчально – методичної літератури дало змогу встановити, що залежно від призначення товарів розрізняють такі види ідентифікації: споживчу, асортиментну (видову), якісну (кваліметричну) та приналежності товару до конкретної партії (товарно – партіонну). Споживча ідентифікація проводиться для встановлення можливостей використання товару відповідно до його призначення та функціональних властивостей. Споживча ідентифікація повинна запобігати появі в торговельній мережі товарів, які не відповідають певним споживчим вимогам або є небезпечними для здоров’я людини. Асортиментна, або видова ідентифікація – це встановлення відповідності певного товару його конкретній асортиментній характеристиці, тобто сукупності видових властивостей і ознак, які визначають функціональне призначення товару та принципові розбіжності між ним і товарами інших асортиментних груп. Якісна (кваліметрична) ідентифікація – це встановлення відповідності параметрів якості товару тим параметрам, які передбачені в нормативній документації, що дає змогу ідентифікувати дефекти, відповідність указаному сорту тощо. Ідентифікація приналежності товару до конкретної партії (товарно – партіонна) – це найбільш складний вид ідентифікації приналежності товару або його частини (об’єднаної проби, середнього зразка або одиничних екземплярів) до конкретної товарної групи або партії товару [1, с. 11-13].
Розуміння сутності, поняття виду та принципів ідентифікації товарів дозволяє товарознавцю-експерту встановити товар та повноцінно класифікувати досліджуваний об’єкт. Ідентифікація, яка є початковим етапом оціночної діяльності в експертних дослідженнях має характер комплексної оцінки, що передбачає розуміння та урахування тісної взаємодії основоположних характеристик товару: асортиментних, якісних, кількісних та вартісних.
Старт у світі шостого технологічного укладу (епохи нано- та клітинних технологій), результати якого спрямовані на зниження енерго- та матеріаломісткості виробництва, став поштовхом для створення нових матеріалів та технологій у світовому виробництві непродовольчих товарів, зокрема у взуттєвому виробництві. Такі процеси призвели до зростання пропозиції взуття з боку відомих світових дизайнерів і компаній, формування ними модних тенденцій у даному сегменті ринку, оновлення асортименту виробів вітчизняного та іноземного виробництва, внаслідок чого з’являються нові види та конструкції виробів, застосовуються нові матеріали, а відповідно обумовлюється необхідність вивчення та дослідження нових видів взуття, як одних із об’єктів товарознавчого дослідження [2, с. 267].
Вид взуття – конструктивна ознака класифікації взуття, яка визначається ступенем закритості ноги деталями верху взуття. Відповідно до ДСТУ 2157-93 «Взуття. Терміни та визначення», наукової літератури виділено класичні види взуття: чоботи, напівчоботи, чоботи із завищеними халявами, черевики, напівчеревики, туфлі [3, с. 18, 19].
Проте, асортимент вище вказаної товарної групи постійно оновлюється, в торговельній мережі та на сторінках модних журналів з’являються нові видові позиції. Всього існує кілька тисяч видових позицій взуття, часто моделі дуже схожі, тому фахівцям – товарознавцям слід вивчати світові тренди та сучасні новинки, адже видова ідентифікація є передумовою для подальшого проведення товарознавчого дослідження та має особливе значення під час товарознавчої експертизи в цілому. Зупинимось детальніше на нових світових трендах у видових позиціях:
- Унти (піми) – це хутряні чоботи (напівчоботи) або чоботи з хутром назовні, переважно із оленячих шкір.
- Жокейські чоботи – високі чоботи, призначені для верхівкової їзди, на плоскій підошві, із черезпідйомним ременем.
- Чоботи – дутики (дутиші, чоботи – місяцеходи, снігоходи, після лиж)/Moon boots, Snow boots – чоботи на товстій підошві, з товстою халявою, з непромокаючої тканини із синтепоновою або поролоновою підкладкою (були розроблені фахівцями NASA для астронавтів, які досліджували поверхню Місяця).
- Ічиги – чоботи азіатів і кавказців, з вузьким носом і багатим східним декором.
- Уггі/Ugg boots, Uggs – м’які напівчобітки з натуральної шкіри на плоскій підошві (фермери і сільські жителі різних районів Південно-Східної Азії та Австралії носили ці чоботи з давніх часів. У 60-х їх взяли на озброєння серфери, щоб зігрівати ноги в теплі, вийшовши з води).
- Дезерти/Desert – замшеві черевики до щиколотки з парою дірочок для шнурівки, на плоскій каучуковій підошві.
- Чукка/Chukka boots – черевики, схожі на дезерти, на шкіряній підошві, з більшою кількістю дірочок для шнурка.
- Тімберленди/Timberland boots – черевики жовтого кольору. Назва походить від бренду Timberland, який спочатку випускав це взуття для робітників, зокрема лісорубів.
- Черевики доктор Мартерс/dr. Marters – черевики типу армійських, але з полегшеною плоскою підошвою й більшою яскравістю кольорів.
- Челсі/Chelsea – черевики зі шкіри з загостреним округленим носком та еластичними вставками.
- Ботильйони/Bootyons – напівчеревики, що закривають усю тильну частину стопи, в п’ятковій частині нижче кісточки.
- Оксфорди/Oxfords – напівчеревики в чоловічому стилі, із закритою шнурівкою, стягуються шнурками, з настроченою союзкою.
- Дербі/ Derby – напівчеревики з берцами, настроченими на союзку.
Відмінність між оксфордами і дербі полягає в крої. Передня деталь черевика називається союзка, бічні – берці (в них є отвори для шнурків). Так от, якщо «язичок» з союзкою цільнокроєні – це дербі, якщо відрізний – оксфорди.
- Лоафер/Loafer – напівчеревики без застібок і шнурків, мають довгий язичок. Пенні Лоафер (Penny Loafer) – один з найпопулярніших підвидів Лоаферів. Його відмінною рисою є декоративна шкіряна смужка з прорізом над язичком. Свою назву Пенні Лофер отримав від звички студентів засовувати в проріз монети, щоб зробити своє взуття яскравіше і виразніше.
- Туфлі-човники/Pumps – взуття, що не має пристосувань для закріплення на стопі, утримується тільки за рахунок щільного прилягання верхнього канта. Різновиди: туфлі - човники з круговою союзкою, туфлі - човники з відрізною союзкою, туфлі - човники з відкритою п’ятковою.
- Деленка (туфлі без бокових частин/d’orsay) – туфлі із закритою п’ятковою частиною, відкритими переймами, повздовжнім і черезпідйомним ремінцем або браслетом.
- Балетки – туфлі різних конструкцій на плоскій підошві з набійкою 5 мм.
- Пантолети, пантофлі/Pantoufle – туфлі відкритого типу, що мають з деталей верху тільки союзку.
- Топ – сайдери/Top – Sider (яхтові туфлі/boat shoes) – туфлі, на товстій підошві білого кольору зі шнурівкою, яка проходить по задній частині і закінчується на підйомі стопи.
- Монки/Monks – туфлі чоловічі із пряжками замість шнурівки.
- Броги (брогги)/Brogues – класичні туфлі з перфорацією.
- Туфлі Мері Джейн/Mary Jane – туфлі жіночі на плоскій підошві із круглим носком і черезпідйомним ремінцем.
- Сліпери (тапки з п’ятою)/Slippers – м’які туфлі без шнурівки з носком типу лаоферів (одягали британські аристократи (тільки чоловіки) XIX століття. Назва походить від англійського to slip – ковзати (натертим паркетом або м’якомому килиму).
- Мажори/Majori – витончені туфлі в східному стилі, з гострим носком, декоровані.
- Еспадрильї/Espadrille – літній варіант туфель з текстилю, різної конструкції, підошва з джгуту мотузок.
- Мюлес, мюлі/Mules – взуття типу туфель без задника, але із закритою носковою частиною.
- Гладіатори/Gladiator – взуття із фантазійним рішенням заготовки верху з ремінців і окремих деталей. По висоті може відповідати чобіткам, черевикам і черевикам.
- Крокси/Crocs – літнє взуття з дірками, круглим носком, без задників, з відкидною пряжкою на п’ятці, виготовляють з каучуку в суміші із пластиком.
- Хайтопи/Hajtopi – високі кросовки.
- Сникери/Snickery – кросівки, але не для спорту, а для повсякденного використання (легші, мають плоску, не гофровану підошву).
В результаті проведеного огляду нових трендів у світовому виробництві взуття, можна зробити висновок, що постійна динаміка розвитку легкої промисловості, ставить перед експертом-товарознавцем потребу у використанні системного підходу до вивчення основоположних характеристик (асортиментних, якісних та кількісних) товару в контексті взаємозв’язку із вартісною характеристикою, що забезпечить розширення можливостей та підвищення ефективності проведення експертизи товарів.

1. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів / В. І. Павлов, О. В. Мишко, І. В. Опаньова, Н. В. Павліха.  К.: Кондор, 2009.  230с.
2. Л. Г. Войнаш, Л. І. Байдакова і ін. Товарознавство непродовольчих товарів. ч.2. / Підручник. – К.:НМЦ «Укоопосвіта», 2004. – 532 с.
3. ДСТУ 2157-93 «Взуття. Терміни та визначення».
4. Електронний ресурс – Режим доступу: http://vidpoviday.com/vsi-vidi-zhinochogo-vzuttya-v-kartinkax-vzuttyevoyi-slovnik.
5. Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.papag.net/vidi-vzuttya-modeli-vzuttya-z-foto/.
6. Електронний ресурс – Режим доступу: http://kakproginka.ru/moda-ta-stil/12006-osnovni-vidi-zhinochoi-modnogo-vzuttja.html.