ОКРЕМІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
Сторінка 1 з 1
ОКРЕМІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
О. С. Кальян,
професор кафедри підприємництва і права, к.ю.н., доцент
Ю. А. Козаченко,
доцент кафедри підприємництва і права, к.ю.н.
Полтавська державна аграрна академія, Україна, м. Полтава
професор кафедри підприємництва і права, к.ю.н., доцент
Ю. А. Козаченко,
доцент кафедри підприємництва і права, к.ю.н.
Полтавська державна аграрна академія, Україна, м. Полтава
Як відомо, класичні види експертиз забезпечені відповідними методами, методиками і спеціальним обладнанням Окрім того у спірних випадках можна звернутися до наукової та довідникової літератури, загальновідомих офіційно оприлюднених методик або до висококваліфікованих фахівців, які мають багаторічний досвід роботи у науково-дослідних, судово-експертних установах чи закладах вищої освіти. Проте у цивільному, господарському, адміністративному так і кримінальному процесах нерідко виникають завдання, що вимагають вирішення шляхом залучення фахівців-експертів з галузей науки, техніки, мистецтва чи будь-якої іншої професійної діяльності, які мають спеціальні знання [1-5].
Вчені та фахівці-практики давно займаються проблемами, пов’язаними з методиками проведення судових експертиз. Однак наразі залишаються невирішеними проблеми теоретичного і практичного характеру.
Одним із актуальних питань є те, що при наявності конкуруючих теоретично і науково обґрунтованих методик, у кримінальному процесі з’являється можливість обирати більш «доцільну та науково обґрунтовану» методику сторонами обвинувачення та захисту, що як результат може мати наявність в справі протилежних за змістом висновків і призвести до затягування строків здійснення кримінального судочинства.
Крім того, відповідна конкуренція методик певним чином піддає сумніву об’єктивність висновків судового експерта, оскільки при варіативності наукового обґрунтування протилежних висновків відсутнє переконання у достовірності отриманих результатів у процесі експертного дослідження [8].
Офіційною електронною базою даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про наявність методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 є реєстр методик проведення судових експертиз де в установленому порядку систематизуються і акумулюється методичний ресурс [7].
Як держатель Реєстру методик проведення судових експертиз, відповідно до вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України визначено Міністерство юстиції України. Наразі він містить 1270 методик за різними класами.
Запровадження реєстру методик проведення судових експертиз, безсумнівно, є позитивною тенденцією в систематизації і кроком вперед на зустріч європейським цінностям. Однак невирішеними залишаються питання доступності зареєстрованих методик для практичного впровадження і використання експертами та учасниками юрисдикційних процесів з метою подальшої належної правової оцінки експертних висновків. Наразі у практиці зустрічаються ситуації коли працівники експертної служби МВС України не орієнтуються у методиці, напрацьованій, наприклад, науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, і, навпаки [8].
З метою вирішення проблем у відповідній сфері, повинно бути забезпечено регулярне видання методик експертиз окремими збірками, розповсюдження у колі провідних експертних установ України та інших зацікавлених осіб.
Слід відзначити, що методики, які застосовуються у судово–експертній діяльності в Україні потребують постійної подальшої адаптації та належного наукового обґрунтування з урахуванням темпоральних змін суспільних відносин і необхідності приведення методик сучасної технічної бази та інформаційної бази.
2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. № 6. Ст.56.
3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 16184// Відомості Верховної Ради України. 2004, № 40–42. Ст. 492.
4. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 р. № 2747IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 25. ст. 131.
5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. № 910. Ст.474.
6. Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038XII «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 28. Ст. 232.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 року №595 «Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз» // Офіційний вісник України. – 2008. № 49. Ст. 33.
8. Методики проведення судових експертиз: проблемно-орієнтувальний аналіз / Я. І. Слободян // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2013. – № 1. – С. 265-272. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2013_1_32 с.
Вчені та фахівці-практики давно займаються проблемами, пов’язаними з методиками проведення судових експертиз. Однак наразі залишаються невирішеними проблеми теоретичного і практичного характеру.
Одним із актуальних питань є те, що при наявності конкуруючих теоретично і науково обґрунтованих методик, у кримінальному процесі з’являється можливість обирати більш «доцільну та науково обґрунтовану» методику сторонами обвинувачення та захисту, що як результат може мати наявність в справі протилежних за змістом висновків і призвести до затягування строків здійснення кримінального судочинства.
Крім того, відповідна конкуренція методик певним чином піддає сумніву об’єктивність висновків судового експерта, оскільки при варіативності наукового обґрунтування протилежних висновків відсутнє переконання у достовірності отриманих результатів у процесі експертного дослідження [8].
Офіційною електронною базою даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про наявність методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 є реєстр методик проведення судових експертиз де в установленому порядку систематизуються і акумулюється методичний ресурс [7].
Як держатель Реєстру методик проведення судових експертиз, відповідно до вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України визначено Міністерство юстиції України. Наразі він містить 1270 методик за різними класами.
Запровадження реєстру методик проведення судових експертиз, безсумнівно, є позитивною тенденцією в систематизації і кроком вперед на зустріч європейським цінностям. Однак невирішеними залишаються питання доступності зареєстрованих методик для практичного впровадження і використання експертами та учасниками юрисдикційних процесів з метою подальшої належної правової оцінки експертних висновків. Наразі у практиці зустрічаються ситуації коли працівники експертної служби МВС України не орієнтуються у методиці, напрацьованій, наприклад, науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, і, навпаки [8].
З метою вирішення проблем у відповідній сфері, повинно бути забезпечено регулярне видання методик експертиз окремими збірками, розповсюдження у колі провідних експертних установ України та інших зацікавлених осіб.
Слід відзначити, що методики, які застосовуються у судово–експертній діяльності в Україні потребують постійної подальшої адаптації та належного наукового обґрунтування з урахуванням темпоральних змін суспільних відносин і необхідності приведення методик сучасної технічної бази та інформаційної бази.
Список використаних інформаційних джерел
1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 2526. ст.131.2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. № 6. Ст.56.
3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 16184// Відомості Верховної Ради України. 2004, № 40–42. Ст. 492.
4. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 р. № 2747IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 25. ст. 131.
5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. № 910. Ст.474.
6. Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038XII «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 28. Ст. 232.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 року №595 «Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз» // Офіційний вісник України. – 2008. № 49. Ст. 33.
8. Методики проведення судових експертиз: проблемно-орієнтувальний аналіз / Я. І. Слободян // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2013. – № 1. – С. 265-272. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boz_2013_1_32 с.
Схожі теми
» ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОБЛЕМИ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИКІВ В УКРАЇНІ
» МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ПРИКЛАДІ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЕКСПЕРТИЗИ ДИТЯЧИХ ІГРАШОК
» АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОВБАС ВАРЕНИХ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА
» ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ СПОЖИВАЧА ЯКІСНИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
» ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ
» МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ПРИКЛАДІ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЕКСПЕРТИЗИ ДИТЯЧИХ ІГРАШОК
» АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОВБАС ВАРЕНИХ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА
» ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ СПОЖИВАЧА ЯКІСНИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
» ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі