СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ РИЗИКАМИ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

Підвищення ефективності митного адміністрування передбачає використання комплексу заходів по вдосконаленню митних операцій та розвитку митних технологій, серед яких важливе місце займає застосування системи управління ризиками (далі – СУР).
Нормативно-правову основу функціонування системи управління ризиками в Республіці Казахстан (далі – РК): Кодекс РК «О таможенном регулировании в Республике Казахстан»; наказ Міністерства фінансів РК №100 від 01.02.2018 р. «Об утверждении стратегии и тактики применения органами государственных доходов системы управления рисками, а также Правил ее функционирования»; наказ Міністра фінансів РК №170 ДСП від 01.02.2018 р. «Об утверждении правил реализации органами государственных доходов процеса управления рисками».
Під СУР РК розуміється комплекс заходів, що проводиться митними органами для реалізації наступних цілей [1]:
- забезпечення ефективності митного контролю;
- зосередження уваги на областях ризику з високим рівнем та забезпечення ефективного використання ресурсів митних органів;
- створення умов для прискорення та спрощення переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу товарів, за якими не виявлена необхідність застосування заходів по мінімізації ризиків.
Застосування СУР при митному контролі здійснюється у двох напрямках6 до випуску товарів та після випуску товарів. Органи державних доходів застосовують СУР при визначенні товарів, транспортних засобів міжнародних перевезень, документів та осіб, що підлягають митному контролю, а також форм митного контролю, що застосовуються до них та степені проведення митного контролю. Митні органи можуть застосовувати систему управління ризиками при проведенні інших видів контролю (нагляду), покладених на них митним законодавством Євразійського економічного союзу та (або) законодавством РК.
Порядок функціонування СУР при проведенні митного контролю до випуску товарів включає в себе наступні дії посадових осіб [2]:
- збір та обробку інформації, отриманої з різних джерел про об’єкти митного контролю, про митні операції та результати митного контролю, проведеного як до так і після випуску товарів;
- аналіз результатів оперативно-розшукових заходів, проведених органами державних доходів;
- створення реєстру ризиків;
- мінімізації ризиків;
- категоріювання осіб, які здійснюють митні операції, шляхом віднесення їх до категорій низького, середнього або високого рівня ризику;
- розробка і затвердження профілів ризику;
- впровадження у відповідні інформаційні системи органів державних доходів автоматизованих профілів ризику, направлення у відповідні територіальні органи державних доходів неавтоматизованих профілів ризику для ідентифікації ризику;
- вибір об’єктів митного контролю та застосування заходів по мінімізації ризиків по профілях ризику. Які спрацювали;
- внесення у відповідні інформаційні системи результатів проведених форм митного контролю, вказаних у заходах по мінімізації ризиків в автоматизованих профілях ризику, які спрацювали;
- надання звіту про результати застосованих заходів по мінімізації ризиків по неавтоматизованих профілях ризику, які спрацювали;
- здійснення моніторингу діючих профілів ризику.
Порядок функціонування СУР при проведенні митного контролю після випуску товарів включає в себе наступні дії посадових осіб: збір та обробку інформації про об’єкти митного контролю, здійснених митних операціях з метою виявлення ризику; проведення аналізу для оцінки та визначення рівня ризиків; вибір об’єктів для проведення митних перевірок (може здійснюватися без розробки та затвердження профіля ризику); аналіз та оцінка результатів по проведених митних перевірках.
За результатами аналізу ефективності подальшого застосування наявних профілів ризику та результатів застосування заходів з мінімізації ризиків, готуються пропозиції: про розробку нових профілів ризику, про актуалізацію функціонуючих профілів ризику або про відміну профілів ризику; по вдосконаленню СУР і модернізації відповідної інформаційної системи.
Станом на кінець 2015 року митними органами було розроблено 216 профілів ризику. Після проведення роботи з актуалізації існуючих профілів на кінець 2017 року їх кількість становила 98. Із запровадження електронного декларування, у 2018 році кількість профілів склала 110, а вони були зорієнтовані на: дотримання заборон та обмежень; дотримання умов митних процедур; ризик заниження митної вартості товарів; ризик по несплаті антидемпінгового мита по заниженій ставці; ризик порушення прав інтелектуальної власності; ризик недостовірного декларування товарів [3].
В цілях диференціального застосування заходів по мінімізації ризиків митні органи можуть здійснювати категоріювання осіб, які здійснюють митні операції, шляхом віднесення їх до категорій низького (великі виробники, інвестори, уповноважені економічні оператори), середнього (основна кількість декларантів) або високого (які притягувалися до кримінальної відповідальності за порушення митного законодавства, або ж мають заборгованість за митними платежами і податками) рівня ризику.
При здійсненні діяльності з управління ризиками митні органи переважно використовують інформаційні системи та інформаційно-комунікаційні технології. Інформація, що міститься в профілях та індикаторах ризику, є конфіденційною, за виключенням випадків встановлених законодавством РК, а також за виключенням наступних індикаторів – фактів притягнення до кримінальної та (або) адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства РК; наявності заборгованості за митними платежами, податками, спеціальними, антидемпінговими, компенсаційними митами.
При використанні СУР в інформаційній системі «Астана 1» використовується мережа, із чотирьох, так званих «кольорових коридорів» - зеленого, синього, жовтого і червоного кольорів. В зелений коридор направляються декларації по відношенню до яких ризиків не виявлено. Такі декларації випускаються системою автоматично, без участі посадової особи. Питома вага таких декларацій становить близько 77,3%. В синій коридор направляються декларації для проведення митного контролю після випуску товарів. Тут теж передбачено автоматичний випуск товарів. Питома вага декларацій, відібраних через синій коридор, становить близько 2,7%. В жовтий коридор направляються декларації для проведення перевірки документів та відомостей на етапі митної очистки товарів. Питома вага декларацій, відібраних для проведення документального контролю, становить близько 16,4%. В червоний коридор направляються декларації для проведення фізичного контролю (митного огляду, митної експертизи) на етапі митної очистки товару. Питома вага декларацій, відібраних для проведення фізичного контролю, складає 3,6%. Про ефективність застосування СУР в РК свідчать наступні факти – якщо у 2011-2015 роках кількість митних перевірок складала 27-36%, то в 2016-2018 роках вона зменшилася до 16-19%. А їх ефективність у зазначених періодах виросла із 24-34% до 50-60% [3].
Перспективи розвитку СУР в РК полягають в наступному:
- вдосконалення СУР шляхом використання нових інформаційних технологій через: зменшення охоплення профілю ризиків масиву декларацій за рахунок виявлення декларацій з більшим рівнем ризику; зменшення, за допомогою статистичних моделей, кількості неправдивих спрацювань; комбінування експертних знань та статистичних моделей; забезпечення автоматичного профілювання ризиків шляхом використання машинного навчання та інтелектуального аналізу на історичних даних; підвищувати якість збору, узагальнення і аналізу інформації по ухиленню від оподаткування;
- вдосконалення СУР через підвищення ефективності митного контролю, шляхом перегляду Стратегії та тактики використання СУР; продовження роботи по переносу акцентів контролю із етапів митної очистки товарів та етап їх випуску; перегляд порядку категоріювання учасників зовнішньоекономічної діяльності, а також застосування механізму категоріювання до всіх учасників ланцюга поставок.

1. Кодекс Республики Казахстан «О таможенном регулировании в Республике Казахстан» URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=39082703&doc_id2=39082703#pos=486;-290&pos2=7949;-212 (дата звернення: 26.02.2019).
2. Приказ Министерства финансов Республики Казахстан №100 от 01.02.2018 г. «Об утверждении стратегии и тактики применения органами государственных доходов системы управления рисками, а также Правил ее функционирования» URL: https://tengrinews.kz/zakon/pravitelstvo_respubliki_kazahstan_premer_ministr_rk/finansyi/id-V1800016380/ (дата звернення: 25.02.2019).
3. Система управления таможенными рисками в органах государственных доходов URL: atameken.kz/uploads/content/files/Презентация%20для%20сайта%20НПП.pptx (дата звернення: 26.02.2019).