ВЕЛОСИПЕДИ БЕЗ МАРКУВАЛЬНИХ ПОЗНАЧЕНЬ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОБʼЄКТІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Під час вибору критеріїв ідентифікації велосипедів для їх визначення дотримуються принципу достатності й оптимальності – із комплексу властивостей, які притаманні товару, обирають ті показники (властивості), які необхідні для підтвердження тотожності.
Критеріями ідентифікації є: тип або призначення велосипеда; вікова ознака; розмірні характеристики. Як засоби ідентифікації використовують супровідні документи, а також нормативні – ДСТУ 2190-93, ДСТУ 2314-93, ДСТУ 2315-93. Ідентифікацію проводять органолептичним та вимірювальним методами.
На сьогодні існує великий асортимент велосипедів, які класифікують за різними типами: велосипеди BMX, тандем, вантажний велосипед, міський, шосейний, гірський, туристичний, залізничний, триколісний, одноколісний, електроцикл (електричний велосипед), водний велосипед, чопер-велосипед. Рідкісними видами велосипедів є: лежачий велосипед, велобольний велосипед, веломобіль, стрінгбайк. Найбільш широко використовувані з велосипедів: міські, шосейні, гірські, туристичні, ВМХ.
Специфічні критерії, зокрема, розмірні характеристики, як правило, встановлюються кожним виробником, хоча до певної міри уніфіковані. До них відносяться: діаметр коліс, відстань від обертового механізму до сидіння, довжина верхньої рами, відстань від обертового механізму до задньої осі, колісна база (відстань між осями коліс), кут нахилу опорної труби (на якій розміщено сидіння), відстань від передньої осі до верхньої рами, кут нахилу кермової труби. Використання специфічних критеріїв особливо важливе в цілях ідентифікації, оскільки відрізнити двоколісні підліткові велосипеди від велосипедів для дорослих такої ж конструкції досить складно без відповідних вимірювань.
Для визначення розмірних характеристик велосипеда враховують (рис. 1): діаметр коліс, відстань від обертового механізму до сидіння, довжину верхньої рами, кут нахилу кермової труби.

Ідентифікація велосипедів повинна носити характер комплексної оцінки, при якій найбільшу значимість мають типові критерії та ті, що важко фальсифікувати (основні, додаткові, специфічні). У чинних стандартах та інших нормативних документах такі критерії часто відсутні. Так, наприклад, ДСТУ 2314-93, ДСТУ 2315-93, ДСТУ 2190-93 регламентують показники, насамперед, розміри велосипедів, що можуть бути використані в якості критеріїв ідентифікації, але вони недостатньо достовірно ідентифікують продукцію.
Як правило на велосипеді заводського виробництва наявні номерні позначки – серійний номер (рис. 2). Більшість серійних номерів, розташовані під кареткою, де з'єднуються педалі (жовта стрілка). Якщо там немає серійного номера, то перевіряються передні і задні вилки (білі стрілки). Деякі велосипеди мають більше одного серійного номера на рамі. Одне з чисел має бути унікальним, а інші можуть бути номери продуктів спільно з тисячами інших велосипедів.

У випадку наявності серійного номера на велосипеді є можливість ідентифікувати об'єкт дослідження на сайтах бази даних зареєстрованих та викрадених велосипедів: https://veloby.net/stolen-bikes; https://idbike.info/app.check (ідентифікація велосипеда за номером рами); http://backmy.bike/bikes?page=3.
Керуючись вищенаведеним, експерт має можливість встановити марку і модель об’єкта, наданого на дослідження, що є необхідною умовою для проведення експертизи та встановлення ринкової вартості виробу. Основними критеріями ідентифікації велосипедів можуть бути: тип і конфігурація рами, форма керма, розмір рами, кількість швидкостей, тип гальм, діаметр коліс.
Так, при необхідності встановлення марки і моделі велосипеда, що надійшов на дослідження (рис. 3) і при цьому був перефарбований в чорний колір кустарним способом, експертом було застосований саме такий спосіб ідентифікації. Загальні зовнішні ознаки: форма рами, передня вилка, форма керма, кріплення заднього амортизатора (рис. 4). Окремі ознаки: серійний номер (рис. 5).



Керуючись вищенаведеною інформацією, експерт мав змогу встановити марку і модель велосипеда (рис. 6), наданого на дослідження. Шляхом застосування органолептичного методу, співставивши форму і конфігурацію рами, форму керма, встановивши тип гальм і кількість швидкостей, а також використавши інструментальний (вимірювальний) метод та визначивши розмір рами і діаметр коліс, експертом було встановлено марку велосипеда, що надійшов на дослідження.


Таким чином, досліджуваний об'єкт був ідентифікований, як велосипед марки «Extreme», після чого стало можливим проведення експертизи з визначення ринкової вартості наданого велосипеда.

1. Які бувають велосипеди? [Електронний ресурс]: Інтернет-магазин Веломакс. – Режим доступу: https://velomaks.com.ua/a177397-yaki-buvayut-velosipedi.html – Назва з екрана. – Дата звернення: 21.03.2019.
2. Види велосипедів? [Електронний ресурс]: Інтернет-магазин Острів знань. – Режим доступу: http://pozashkillya.ostriv.in.ua/publication/code-14B2856A8E064/list-EE3CCDBF27 – Назва з екрана. – Дата звернення: 22.03.2019.
3. Где нанесён серийный номер велосипеда или его рамы? [Электронный ресурс]: Интернет-магазин велотоваров Спортэк. – Режим доступу: http://www.sportek.in.ua/blogs/stati/gde-nanesen-seriynyy-nomer-velosipeda-ili-ego-ramy – Назва з екрана. – Дата звернення: 25.03.2019.
4. Коломієць Т.М., Черняк Л.В. Ідентифікаційна експертиза велосипедів. [Електронний ресурс]: Forumotion. – Режим доступу: http://problemekspertov.ukraine7.com/t28-topic – Назва з екрана. – Дата звернення: 27.03.2019.
5. Велосипеди. Загальні технічні умови: ДСТУ 2314-93 (ГОСТ 5503-94) / [Чинний від 1994-07-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – 25 с. – (Державний стандарт України).
6. Велосипеди. Основні параметри і розміри: ДСТУ 2315-93 (ГОСТ 6693-94) / [Чинний від 1994-07-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – 25 с. – (Державний стандарт України).
7. Велосипеди для дітей. Загальні технічні умови: ДСТУ 2190-93 (ГОСТ 7371-93) / [Чинний від 1994-07-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – 27 с. – (Державний стандарт України).