ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПІДПРИЄМЦІВ

В останні роки освітянами досить активно обговорюється проблема унормування в українському законодавстві всіх ланок освіти з метою приведення їх до Міжнародної стандартної класифікації освіти та Національної рамки кваліфікацій. Необхідно відзначити, що складність даної проблеми пов’язана у тому числі й з вирішенням долі коледжів у системі вищої освіти України, й зі створенням умов для формування професійних компетентностей майбутніх фахівців.
Слід відзначити, що законом України «Про освіту» зазначено, що фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності і здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершуються здобуттям відповідної освітньої чи професійної кваліфікації. Тобто, здобувачі професійних кваліфікацій, що відповідають п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій, призначаються на первинні посади у певному виді економічної діяльності і здійснюють керівництво певною ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності.
Важливим аспектом вирішення комплексної проблеми підготовки молодших спеціалістів є необхідність формування у майбутніх фахівців професійних компетентностей, які забезпечать їм конкурентоспроможність на вищеозначених посадах.
Професійні компетентності є динамічною комбінацією знань, умінь, навиків і здібностей, вони формуються та розвиваються у процесі певної професійної або життєвої діяльності. У сучасному світі, де знання і технології оновлюються швидше, ніж життя одного покоління людей, виникає необхідність формувати соціально і професійно активну особистість, яка володіє високою компетентністю, професійною мобільністю, самостійністю, вмінням постійно удосконалювати свої професійні навички, засвоює нові знання та інформацію протягом усього життя, й ефективно використовує їх на практиці. У ракурсі досліджуваної проблеми слід підкреслити важливу роль коледжів, які мають сформувати мотивацію вчорашніх школярів до професійного навчання.
Відомо, що будь-яка діяльність відбувається під впливом мотивів, адже спрямована на досягнення певних цілей. Мотиваційно-ціннісний компонент забезпечує передумови для реалізації інших структурних компонентів, визначає позитивне ставлення майбутнього підприємця до професії, рівень усвідомленості цінності знань для розвитку його особистості та виступає базовою характеристикою готовності до професійної діяльності. Остання, своєю чергою, включає формування та розвиток професійних якостей фахівця, з-поміж яких можемо виділити системність у роботі, посидючість, відповідальність, дисциплінованість, цілеспрямованість, оперативність (швидке реагування на різноманітні ситуації), ділова завзятість і наполегливість, ерудованість, впевненість у собі під час прийняття рішень, підприємливість.
Зауважимо, що мотиваційний елемент займає чільне місце у загальному процесі формування самоосвітньої компетентності майбутніх підприємців. Слід зазначити, що чим більше мотивів і стимулів майбутньої професійної діяльності студент матиме під час навчання, тим кращими будуть результати навчання.
Правильно організована робота зі студентами під час вивчення соціально-гуманітарних дисциплін дозволяє:
- удосконалити уміння і навички пошуку необхідної економічної інформації;
- сформувати комунікативну компетентність, яка дає змогу на високому рівні володіти словом, доводити свою думку, переконувати, що є запорукою успіху у майбутній професійній діяльності;
- сформувати у студентів активну життєву позицію;
- застосувати інноваційні методи навчання, у т.ч. інформаційні;
- сприяє формуванню та закріпленню навичок самостійної, індивідуальної та групової роботи;
- залучає студентів до експериментальної, пошукової та дослідницької роботи.
Особливої уваги заслуговують компетентності, здобуті майбутніми підприємцями під час роботи у студентських гуртка, клубах, секціях, проектах. Зокрема у коледжі така діяльність здійснюється за різними напрямами:
- науково-дослідний – передбачає самостійний пошук літератури до певного виступу, доповіді; дослідження економічних явищ, підприємницької діяльності підприємств; опрацювання наукових статей в фаховій літературі;
- пошуковий напрям пропонує обговорення конкретних ситуацій, які виникають на підприємствах, ситуацій, які б змушували студентів працювати над їх вирішенням, звертаючись до наукових джерел та нормативних актів;
- експериментальний напрям пропонує досліджувати статистичні явища експериментальним методом (зіставляти, аналізувати, замінювати різні статистичні дані);
- творчо-креативний (національно-патріотичні, естетичні проекти, які формують загальнолюдські цінності майбутніх фахівців).
Окремо хотілося б звернути увагу на те, що одним із основних завдань викладачів коледжу під час викладання соціально-гуманітарних дисциплін є формування у студентів критичного мислення, яке характеризується самостійністю, організованістю, цілеспрямованістю, практичністю та рефлективністю і дає можливість людині здійснювати оцінку, обґрунтування і вибір власної позиції, думок, дій, вчинків, поведінки.
На наш погляд, навчальний процес, спрямований на розвиток критичного мислення, має певні особливості, оскільки у навчання включаються завдання, вирішення яких вимагає мислення високого рівня (аналізу, синтезу, оцінки). Результати навчання формуються не шляхом засвоєння фактів або чужих думок, а виробленням власних суджень через застосування адекватних прийомів мислення. Критичне мислення вимагає від майбутніх підприємців достатніх навичок оперування доказами та формулювання суджень.
Зауважимо, що для розвитку критичного мислення майбутніх фахівців у коледжі має бути створене відповідне освітнє середовище, в умовах якого студенти, аналізуючи і порівнюючи альтернативні точки зору, знаходитимуть власне вирішення проблеми, підкріплюючі його ґрунтовними доказами.
Формування навичок критичного мислення у студентів реалізується через такі види діяльності, як дидактична гра, ділова гра, «мозковий штурм», дискусія, науково-практична конференція, науково-дослідницька робота. Однією з методик розвитку критичного мислення є використання запитань, які передбачають неоднозначну відповідь, а творчий підхід і самостійне осмислення. Наприклад: «Дайте три пояснення чому ...?», «Поясніть, чому ....?», «У чому відмінність ...?», «Припустімо, що буде, якщо ...?» тощо. Цей метод використовується при опитуваннях, парній і груповій роботі. Прогнозування за допомогою відкритих питань, наприклад: «Що буде далі з матеріалом?», «Чому ви так вважаєте?» тощо.
Таким чином, формування позитивної мотивації студентів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін здійснюється за допомогою інноваційних форм навчання, моделювання у навчальних аудиторіях реальних практико-орієнтованих ситуацій. У таких педагогічних умовах студенти спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» набувають навичок самонавчання та критичного мислення, чим закладаються підвалини для успішної професійної діяльності у майбутньому.

1. Про освіту : Закон України від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. – Назва з екрана (Дата звернення –23.03.2019 р.)