МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) передбачає запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це визначено у Розділі ІV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди, та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до вимог ЄС [1]. Процеси інтеграції України до ЄС обумовлюють необхідність перебудови вітчизняної митної справи у напрямку спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародному ланцюгу поставок. Однією із передумов такої трансформації є оптимізація митного контролю на основі застосування системи управління ризиками (СУР), що сприяє активізації зовнішньої торгівлі та впливає на покращення бізнес-клімату в Україні.
Основоположні принципи застосування СУР для визначення форм та обсягів митного контролю закріплено з 2012 року у Митному кодексі України [2]. Положення Митного кодексу України щодо безпосереднього застосування системи управління ризиками відповідають стандартним правилам 6.3 і 6.4 розділу 6 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, розділу 4 статті 7 Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ, положенням Митного кодексу Союзу щодо управління ризиками, прийнятого відповідно до Регламенту (ЄС) № 952/2013 Європейського Парламенту та Ради від 9 жовтня 2013 року.
До основних міжнародних нормативно-правових актів, які запроваджують застосування системи управління ризиками у сфері митної справи відносяться:
– Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами –членами, з іншої сторони від 16 вересня 2014 р. [1];
– Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації від 01 червня 2005 р. [3];
– Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (укладена 18 травня 1973 р. в Кіото) [4];
– Компендіум з управління ризиками Всесвітньої митної організації [5].
З урахуванням Рамкових стандартів забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі Всесвітньої митної організації, Компендіуму з управління ризиками та кращого міжнародного досвіду з управління митними ризиками в Україні удосконалено порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків. Так, у 2015 р., в статтю 363 Митного кодексу України, включені положення про діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками, які полягають у виконанні таких завдань [2]:
1. Формування інформаційної бази даних системи управління ризиками органів доходів і зборів;
2. Аналіз, виявлення та оцінка ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, що включають систематичне:
- виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків;
- визначення областей ризику;
- визначення критеріїв, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик (індикаторів ризику);
- здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.
Митні ризики розподіляються на фіскальні та нефіскальні. Фіскальні ризики - ризики, виявлення яких спрямоване на недопущення мінімізації сплати податків і зборів, митних та інших платежів під час здійснення зовнішньоекономічних операцій. Нефіскальні ризики (ризики безпеки) - ризики, виявлення яких направлене на забезпечення в межах компетенції митних органів захисту національної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів.
СУР охоплює ключові області ризиків (на сьогодні переважно фіскального характеру), включаючи такі напрямки як: контроль правильності визначення митної вартості, класифікації та походження товарів, достовірність декларування, застосування заходів нетарифного регулювання тощо. Область ризику – згруповані об’єкти аналізу ризику, щодо яких існує потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності. Ключові області митних ризиків та ймовірність їх проявлення наведені у таблиці 1.

Згідно даних, наведених у таблиці 1, фіскальні ризики визначаються, високою ймовірністю їх проявлення і включають безпосередньо або опосередковано розрахунок митної вартості товарів, правильність класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, нарахування мита, застосування податкових пільг, визначення країни походження товару тощо. При цьому, ймовірність проявлення правильності розрахунку митної вартості товарів становить 14 %.
Фактори ризику невірного визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, залежать від сукупності факторів ризику методу, що застосовувався для визначення цінових показників товару [6]. Фактори ризику, що властиві кожному із методів визначення митної вартості, та можливі шляхи їх подолання наведено у таблиці 2.

Питання визначення митної вартості також є надзвичайно важливим з інших міркувань, адже цей показник використовується в низці випадків, зокрема для нарахування митних платежів, застосування заходів державного регулювання ЗЕД, ведення митної статистики та для розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Таким чином, розглянуті основні узагальнені фактори ризику окреслюють поле невизначеності при здійсненні оцінки митної вартості імпортованих в Україну товарів. Водночас, оцінюючи митну вартість нових для споживчого ринку України товарів, необхідно здійснити визначення максимальної сукупності показників, які можуть характеризувати той чи інший товар.
З метою підвищення ефективності здійснення митного контролю, наступним кроком, може бути застосування сучасних методів управління ризиками за рахунок впровадження ризик-орієнтованого мислення у відповідності з вимогами Рамкових стандартів безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації та міжнародних стандартів  ДСТУ ІSO 9001:2015 Система управління якістю. Вимоги, ДСТУ ІSO 31000:2014 Менеджмент ризиків. Принципи та керівні вказівки та ДСТУ ІSO 31010:2013 Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику[7].

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011.
2. Митний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 13 березня 2012 р. № 4495–VІ // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495–15. – Назва з екрану.
3. Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації [Електронний ресурс] : [прийнято 01 червня 2005 року]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976_003?test= XX7MfyrCSgkyііRІZі2r/.7uHdlv.sFggkRbІ1c.
4. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_643.
5. Customs rіsk management compendіum – World Customs Organіzatіon [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wcoomd.org/ learnіng_custom shome_ alelearnіngoncustomsvaluatіon.
6. Методи визначення митної вартості: фактори ризику та шляхи їх подолання [Електронний ресурс] : [cайт інформаційної підтримки для учасників ЗЕД QD Professіonal]. Режим доступу: https://qdpro.com.ua/document/7525.
7. Yanushkevych D. Modern Approaches to Rіsk Management and Theіr Use іn Customs / V. Afanasіeva., L. Іvanov, D. Yanushkevych // Траєкторія науки. – 2017. – Т. 3, № 4. – С. 6.1-6.14. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ trna_2017_3_4_8.