ЕКСПЕРТИЗА ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ

Питання встановлення справжності ювелірних коштовностей були і є актуальними в усі часи історії розвитку людства. Розв’язувати проблему ідентифікації ювелірних коштовностей необхідно за допомогою великої кількості ознак, які допомагають розпізнати предмет і віднести його до групи типових, тобто до групи споріднених предметів [1, 2].
Досліджувалась каблучка без маркувальних даних, що прийнята на реалізацію до комісійного відділу ювелірного магазину як срібна (рис. 1).

Каблучка виготовлена з металу темно-сірого кольору, циліндричної форми, на поверхні рельєфний узор із елементами чорніння. В ході експертизи вирішено наступні завдання:
- встановлено спосіб виготовлення та конструктивні особливості виробу;
- перевірено та розшифровано клеймування;
- встановлено вид сплаву та його пробу;
- зроблено висновок щодо справжності виробу.
За зовнішніми ознаками відмічаємо, що каблучка виготовлена методом штампування, про що свідчить форма та характер поверхні виробу. Конструкція виробу проста, без додаткових деталей та вставок. Поверхня виробу має штампований рисунок рослинно-геометричного характеру та елементи чорніння. За кольором сплаву можна зробити попередній висновок, що виріб виготовлено із сплаву срібла. Темний колір свідчить про невисокий вміст срібла.
На внутрішній поверхні каблучки помітні два клейма, нанесені механічним способом. Форма клейм правильна, контури чіткі, букви, цифри та символи виразні, легко читаються. Перше клеймо ідентифіковане як іменник, оскільки являє собою прямокутник із буквами «ЛЮ» та цифрою «5», що розшифровується як: виріб виготовлено 1965 року Ленінградським ювелірним заводом [3].
Друге клеймо ідентифіковане як державне пробірне клеймо СРСР, оскільки має форму опуклого прямокутника із наступною інформацією в середині:
- схематичне зображення п’ятикутної зірки із серпом та молотом всередині є знаком посвідчення, що діяв у СРСР з 1959 до 1993 року;
- маленька літера «л» свідчить, що виріб пройшов клеймування у Ленінградській пробірній палаті;
- цифровий шифр «875» вказує на пробу сплаву;
- форма клейма вказує на те, що виріб виготовлено із сплаву срібла [3].
Для підтвердження попереднього висновку проведено опробовування сплаву кислотним методом. Внутрішню сторону каблучки зачищено надфілем і обережно нанесено краплю реактиву «хромпік». Реакція йшла повільно, через 2-3 хвилини крапля на виробі стала темно-червоного кольору, що підтвердило - виріб виготовлено із сплаву срібла 875 проби [3].
Справжність клейм, нанесених на виріб, перевірялась візуально, шляхом порівняння із еталонними зображеннями клейм різних періодів. Встановлено, що за розмірами та пропорціями, стилем написання букв і цифр міра справжності клейм оцінюється як висока (В). Узагальнені результати ідентифікації представлені в таблиці 1.

Таким чином, в ході експертизи підтверджено справжність ювелірного виробу із сплаву срібла.

1. Фальсифікація ювелірних виробів з дорогоцінних металів / М. М. Назимок Т. М. Артюх. – [Електронний ресурс]. – Реим доступу: http://refua.in.ua/seriya-tovaroznavstvo-m-m-nazimok-t-m-artyuh.html?page=36.
2. Експертиза ювелірних виробів. – [Посібник] / Г. О. Пономаренко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uchebnik-online.net/book/317-ekspertiza-yuvelirnix-virobiv-posibnik-ponomarenko-go/50-52-osoblivosti-prijmannya-yuvelirnix-virobiv.html.
3. Кобищан А. Д. Експертиза дорогоцінних металів та коштовного каміння. – [Навчальний комплекс дисципліни]. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 151 с.