СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ПІДПРИЄМНИЦТВА, ТОРГІВЛІ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стратегічні завдання, що висуваються сьогодні суспільством перед освітою, вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх спеціалістів вимагають визнання особистістю лідируючої ролі розвитку інтелектуального ресурсу протягом усього життя, необхідності саморозвитку й самовдосконалення в особистісній та професійній сфері.
Сучасні процеси реформування вітчизняної системи освіти неможливі без глибокого наукового їх супроводу і аналізу місця і ролі елементів цієї системи. Освіта, як відомо, це та ланка людської культури, де найбільш концентровано зосереджено традиції народу, і яка тією чи іншою мірою стосується кожної людини, кожного громадянина. Перетворення в освіті мають відповідати економічним і соціальним запитам суспільства і потребам та перспективам галузей економіки [1].
Вітчизняна система освіти завжди була компетентнісною, орієнтованою на сферу професійної діяльності і в той же час була спрямована на підготовку фахівців для масового, стабільного, зі сталою технологією і номенклатурою товарів та послуг ринку. Сьогодні ситуація починає змінюватися: інтенсивно розвиваються технології, виробництво стає гнучким, вимагає іншого фахівця, здатного виявляти активність у мінливих умовах, саме тому актуальним є компетентнісний підхід, який охоплює поряд з конкретними знаннями і навичками такі категорії, як здібності, готовність пізнання, соціальні навички тощо.
З огляду на це формування професійної компетентності набуває особливої актуальності. Сучасні умови розвитку країни визначають потребу в підготовці нового покоління фахівців, здатних ефективно керувати виробництвом та персоналом. Нині високий рівень професійної компетентності є вирішальним чинником соціальної захищеності та професійності працівників, а його досягнення – головним завданням навчальних закладів [1].
Аналіз свідчить, що процес формування професійної компетентності майбутніх фахівців економіки та підприємництва досліджено недостатньо. Зокрема потребують обґрунтування педагогічні умови результативного формування зазначеної компетентності у майбутніх фахівців економіки та підприємництва.
Проблема формування професійної компетентності сучасного спеціаліста-економіста, підприємця, розвиток професійних якостей майбутніх управлінців в умовах вищої школи турбує багатьох вітчизняних і європейських учених.
Зміни в розвитку економічних процесів, виникнення різних форм власності й нових економічних зв’язків, розвинута інфраструктура сучасної економічної системи потребують від фахівця-економіста й підприємця фундаментальної, комплексної, економічної освіти і висувають ряд вимог до набору його компетентностей. Сучасна освіта економіста-підприємця має бути спрямована на певні напрями професійної підготовки:
- здобуття здатності до управління персоналом;
- набуття знань і вмінь прорахувати ризики;
- умінь враховувати й правильно використовувати технологію виробництва;
- вести розрахунки відносно використання виробничих ресурсів;
- планування й контроль на виробництві;
- набуття навичок проектування й аналізу підприємницької діяльності;
- розвиток навичок майбутнього економіста-новатора;
- умінь проектувати й формувати пакет необхідних документів;
- опанування основами обґрунтування й експертизи бізнес;
- умінь формувати систему й започаткувати роботу декількох підприємств.
Опанування зазначеними якостями відбувається сьогодні в умовах кредитномодульної системи навчання. У ній студент із пасивного слухача перетворюється на активного учасника всього освітнього процесу, на студента-новатора, студента-дослідника. Кредитно-модульна система спрямована на формування й розвиток методологічної культури, тому роль викладача в системі такого навчання полягає в умотивуванні студентів до активної пізнавальної, наукової, дослідницької діяльності [2].
Функціями викладача в процесі такої професійної освіти є діагностична, консультаційна, інформаційна, що дозволяють йому формувати майбутнього фахівця, здатного не лише на репродуктивне відтворення знань, а й на дослідження в галузі виробничого процесу, спроможного до вирішення широкого спектру виробничих ситуацій. При такому підході студент має вчитися в особливому «особистому й індивідуальному» темпі, формувати знання й розвивати свій інтелект на межі багатьох спеціальних курсів [2].
Тому, досліджуючи проблему розвитку компетентностей у майбутніх фахівців економічного профілю до підприємницької діяльності, готуючи їх до роботи в умовах економічного ринку, можна визначити ряд педагогічних умов, що сприяють розвитку їх професійної майстерності, серед них:
- професійна спрямованість навчального процесу;
- професійна майстерність й досвід суб’єктів освітнього процесу;
- діагностика якості знань студентів;
- урахування індивідуальних особливостей студентів, що потребує вивченняперсонального рівня знань і навичок, індивідуальний і диференційований підхід до кожного студента.
Кредитно-модульна система висуває високі вимоги до особистісних якостей викладача. Йому мають бути притаманні інноваційний характер мислення, готовність до постійних змін, спілкування у різних умовах для розкриття свого творчого потенціалу й потенціалу майбутніх фахівців. Розвиток професійної компетентності майбутнього економіста, підприємця залежить від якості методичної роботи викладача (рівня розробки модулів за спеціальностями, формування індивідуальних планів студентів, кейсів, комплексів завдань виробничого характеру, методик проведення практичних, самостійних, індивідуальних робіт, консультацій, електронних версій навчально-методичного забезпечення, складання індивідуальних графіків студентів).
Проведений аналіз факторів, що впливають на ефективність розвитку професійної компетентності майбутніх економістів, управлінців сфери підприємництва, дав можливість виокремити найважливіші серед них. З’ясовано, що при позитивній взаємодії викладача, максимальній активній співпраці у студентській групі утворюється середовище довіри й взаєморозуміння, в рамках якого відбувається становлення професійний цінностей студентів. У результаті їх можна коригувати і спрямовувати [1].
Аналізуючи актуальні питання підготовки фахівців торговельно-економічного профілю, слід зазначити, що в умовах докорінної перебудови економіки та управління нею найважливішим завданням є якісне вдосконалення структури, змісту та форм підготовки кадрів такої ланки.
На перший план нині висувається завдання – забезпечити підготовку працівника нового типу. Їх найважливішою якістю має бути професійна гнучкість та мобільність, тобто здатність у разі необхідності швидко перекваліфікуватися чи змінити професію [3].
У сучасних умовах, зміст кваліфікації у самій своїй сутності змінюється: підсилюється суб’єктивна сторона, зростає роль соціально-психологічних факторів. Видозмінюється і саме поняття освіченості, яка розуміється не просто як сума знань, а як методологічна підготовка плюс комп’ютерна грамотність і певний рівень інформаційної культури. Одночасно формується і нове поняття «третьої грамотності»: культура спілкування, естетичне виховання, широка інтелектуальна діяльність, яка характеризує загальну культуру людини.

1. Булавенко О. А. Сущностные характеристики профессиональной компетентности / О. А. Булавенко // образовательные технологи.- 2005.- №2. – С 17-22.
2. Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. / Людмила Миколаївна Дибкова. – К, 2006. – 224 с.
3. Теория и практика управления персоналом: учеб.-метод. Т33 пособ. / авт.-сост. Г.В. Щёкин. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 280 с.