АНАЛІЗ УМОВ СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ КАТЕГОРІЇ ЗАХИЩЕННОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІГРИСТИХ ВИН

За сучасних умов розвитку ринкових відносин в України важливого значення набуває створення, використання конкурентоспроможної продукції та надання широкого спектру послуг. Разом із ефективною охороною інтелектуальної власності це потребує формування відповідного механізму правомірного використання такого об’єкта інтелектуальної власності як географічні зазначення.
Географічне зазначення - це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта, використовувана для позначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно [2,3].
Географічні зазначення широко використовуються в усьому світі для позначення найрізноманітніших продуктів природного, мінерального, а також промислового та сільськогосподарського походження і стосується величезної кількості виробників. Багато з цих позначень мають не тільки регіональне але й національне і навіть міжнародне значення.До них зокрема належать позначення сирів, вин, міцних алкоголних напоїв, мінеральних вод тощо [2].
У світі на сьогодні найбільшу увагу приділяють захисту географічних зазначень, що використовуються у сфері виробництва вин і міцних напоїв, виготовлення сирів, хлібобулочних виробів.
На відміну від товарних знаків і винаходів, існує велика різноманітність видів охорони, доступних для географічних зазначень. Вони можуть бути захищені за допомогою або законодавства (спеціального законодавства), або постанов, тобто, системи, що використовується, наприклад, Україною, Францією і Португалією.
Використання географічного зазначення щодо продукту, який не походить з зазначеного регіону, було б дуже гарним прикладом недобросовісної торгової практики [1,4].
Географічні зазначення також можна захистити шляхом реєстрації колективних знаків або сертифікаційних знаків (наприклад, у США).
Найменування місць походження (в Україні «кваліфіковане зазначенням походження товару») є специфічними видами географічного зазначення. Географічне зазначення є повідомлення, в якому вказується, що даний продукт походить з конкретного району [3,4].
Найменування місця походження є більш точним географічним зазначенням, яке визначає, що той чи інший продукт має певні особливості, і що ці особливості визначаються головним чином або винятково місцем його походження. Основна ідея полягає в тому, що певні продукти зобов'язані своїми особливими властивостями місцем їх походження. Це є загальною ознакою сільськогосподарських продуктів.
Основним документом, що регулює правовідносини в даній сфері в ЄС, є Регламент Ради № 2081/92 від 14 липня 1992 року про захист географічних зазначень та найменувань походження сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів. Регламент встановлює норми щодо захисту найменувань походження та географічних зазначень сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів, зазначених окремо в додатках до Регламенту.
Правове регулювання права інтелектуальної власності на географічне зазначення здійснюється ЦК України, Паризькою конвенцією про охорону промислової власності (1883), Законом України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". У рамках спеціального законодавства ведеться Реєстр найменувань походження товарів та географічних зазначень [3,4].
Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" визначає правові засади охорони прав на зазначення походження товарів в Україні та регулює відносини, що виникають у зв’язку з їх набуттям, використанням та захистом.
Подати заявку в Україні на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають право:
- особа або група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, якість, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем;
- асоціації споживачів;
- організації, які безпосередньо мають відношення до виробництва або вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.
Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, за умови реєстрації цього права, мають виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі якості якого відповідають тим, які вказані в Реєстрі.
В Одеської області головним природним багатством є її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий потенціал регіону [5].
В області більше 80 тис. га виноградників. Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються.
Ігристі вина Одеської області характеризуються насамперед якістю, хорошими огранолептичнми та фізико-хімічними властивостями. Для підвищення іх конкурентоспроможності на державному та європейському ринку, особливу увагу потрібно приділити для географічного зазначення ігристих вин області.
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано розв’язання порушеної проблеми, дозволяє стверджувати, що окремі сюжети висвітлено у працях О.М. Тараненко, Р.В. Гуменного, Ю. С.Мельниченко та іншх авторів. Всі їх праці схилялися до виявлення особливостей використання поняття «географічне зазначення», та використання данного поняттня, для ідентифікації вітчизняної продукції.
Дослідження якості ігристих вин Одеських виробників, за органолептичними та фізико-хімічними показниками , проводилися на прикладі трьох зразків.
При дослідження ігристих вин Одеської області було обрано 3 зразки білих ігристих мускатних вин: Зразок №1 «Інкерман»; Зразок № 2 «Одеса мускат»; Зразок № 3 «Мускатне Шабо».
Кожний із зразків, був придбаний в різній торговій мережі. Зразок №3 «Мускатне Шабо» був придбаний в супермаркеті «Фуршет». Зразок №1 «Інкерман», був придбаний в супермаркеті «АТБ», а зразок №2 «Одеса мускат» - в супермаркеті «Копійка».
Для проведення досліджень було обрано зразки ігристих вин з мускатних сортів винограду тому, що саме мускатні вина вирізняються неповторним тонким ароматом (так званий мускатний аромат), іноді з легкими цитронними чи квітково-медовими тонами та мають повний гармонійний маслянистий смак.
Всі зразки знаходяться в одній ціновій категорії, їх ціна складає 79,19 грн, 82,95 та 105,95 грн.
При оцінці вин виняткову роль грає дегустація. При дегустації вина визначають прозорість, колір, смак, букет і ігристі властивості вина (розмір і швидкість виділення бульбашок діоксиду вуглецю) [7].
Дегустація була проведена в акредитованій лабораторії сенсорного аналізу, що знаходиться на території Одеської Національної Академії Харчових Технологій, з дотриманням всіх методик випробувань. Досліджувані зразки охарактеризували себе задовільно.
Для участі в дегустації було запрошено 8 участників, які мають статус «недосвідчених дегустаторів». Всі дані отримані від органів чуття дегустаторів, були зафіксовані на дегустаційному листі для ігристих вин та листі по методу Флейвора, розробленому на відповідність вимог ГОСТ ISO 13299-2015 «Органолептичний аналіз. Методологія. Загальне керівництво по складанню органолептичного профілю» [6].
Після опрацювання отриманої інформації, і підсумовування отриманих результатів за 100-бальною шкалою, було визначено, що:
- Зразок №1 «Інкерман» отримав 69 із 100 балів;
- Зразок № 2 «Одеса мускат» отримав 77,9 із 100 балів;
- Зразок № 3 «Мускатне Шабо» отримав 86,6 із 100 балів.
Зразок № 3«Мускатне Шабо», який отримав більше балів ніж інші зразки, був обраний дегустаторами, як найкращий зразок з представлених, його смак, букет, колір та ігристі властивості в повному обсязі відповідали вимогам органолептичних показників ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі».
Також вагомою перевагою ТМ «Shabo» є те, що тільки вони, як виробники вина в Україні слідують за своїми колегами з закордону, використовуючи європейські методики виробництва ігристих вин.
Визначення фізико-хімічних показників, проводилось на відповідність вимогам ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі», а саме, за такими показниками: об’ємною часткою етилового спирту; масовою концентрацією цукрів, у перерахунку на інвертний; масовою концентрацією титрованих кислот, у перерахунку на винну кислоту; масовою концентрацією летких кислот, у перерахунку на оцтову кислоту; масовою концентрацією загальної сірчистої кислоти [7].
За вмістом об’ємної частки етилового спирту на першому місці зразок №3 – 11%, на другому зразок №2 – 10,7 % , на третьому – №1 – 10,2 %.
За концентрацією титрованих кислот на першому місці зразок №1 – 6 г/дм3, на другому зразок №3 – 5,33 г/дм3 , на третьому – №2 – 5,1 г/дм3.
За вмістом цукрів на першому місці зразок № 2 – 61,25 г/дм3, на другому зразок №1 – 60,95 г/дм3 , на третьому – №2 – 60,75 г/дм3.
За концентрацією летких кислот на першому місці зразок №3 – 0,17 г/дм3, на другому зразок №2 – 0,16 г/дм3, на третьому – №1 – 0,12 г/дм3.
За концентрацією загальної сірчистої кислоти на першому місці зразок №3 – 166,4 мг/дм3, на другому зразок №1 – 148,5 мг/дм3 , на третьому – №2 – 122,9 мг/дм3.
Таким чином, географічне зазначення – це коли товар має певні якості, репутацію або інші характеристики місця, де він виробляється.
Одеська область, через свої родючі чорноземи, сприятливий клімат, сусідство з чорним морем та великі виноградні плантації, є одним із найпродуктивніших «винних» областей в Україні.
Ігристі вина, вироблені «Одеськими виробниками», характеризуються приємним смаком, який вони ввібрали в процесі бродіння з найсмачнішого винограду Одещини, гарним кольором, через насиченість винограду макро– та мікроелементами, природними барвниками, та багатим букетом, що включає в себе ноти фруктів, ягід, овочів та ін.
Тому є доцільним, закріпити продукцію Одещини за регіоном, щоб привернути увагу споживачів до даної продукції не тільки в Україні, але й за кордоном, щоб підвищити конкурентоспроможність на українському та міжнародному ринках.

1. Паладий Н. Защита географических указаний происхождения товаров в Украине/Н. Паладий // Інтелектуальна власність. – 2001. – №5-6. С. 3-14.
2. Поняття географічного зазначення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://elkniga.info/book_263_glava_15_4.2._Mixmaster_return_mapping.html.
3. Право на географічне зазначення [Електронний ресурс] // Навчальні матеріали онлайн – Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/1558050747144/pravo/pravo_geografichne_zaznachennya.
4. Тверезенко О.О. Розвиток законодавства у сфері охорони географічних зазначень [Електронний ресурс] / Олена Олексіївна Тверезенко // Міністр юстиції України – Режим доступу до ресурсу: http://old.minjust.gov.ua/4495.
5. Кліматичні умови Одеської області [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://allref.com.ua/uk/skachaty/Klimatichni_umovi_Odes-koyi_oblasti.
6. Органолептичний аналіз. Методологія. Загальне керівництво по складанню органолептичного профілю [Текст]: ГОСТ ISO 13299–2015. Чинний 2017-07-01. – К.: Міждержавною радою по стандарти-зації, метрології та сертифікації за листуванням (протокол від 27 лютого 2015 р N 75-П), 2017.– 24с.
7. Вина ігристі. Технічні умови [Текст]: ДСТУ 4807:2007. – Чинний 2007-06-05. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 10 с.