ОСНОВНІ АСПЕКТИ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [1].
Поняття «експертиза» (походить від латинського expertus, дослідний) – це дослідження будь-якого питання чи об’єкта, яке вимагає спеціальних знань з наданням мотивованого висновку [2].
Судова товарознавча експертиза є одним з відносно нових видів експертиз. Вона призначається у випадках, коли при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень або судовому розгляді кримінальних проваджень, цивільних, господарських справ і справ про адміністративні правопорушення, виникає потреба у спеціальних знаннях у галузі товарознавства.
Основою професійної діяльності судових експертів товарознавців є експертні дослідження та експертиза товарів [3].
Товари, що сьогодні є об'єктами судової товарознавчої експертизи, в основному реалізуються за ринковими цінами, які є результатом встановлення рівноваги між попитом і пропозицією і можуть змінюватися залежно від кон'юнктури ринку, що характеризується сукупністю ознак і відображає стан ринку конкретних товарів у певний проміжок часу.
Будь-який товар має дві властивості – споживчу вартість і вартість. Попит і пропозиція пов'язані з вартістю, котру має товар, затребуваний на ринку. Тобто це товар, який має споживчу вартість і характеризується корисними властивостями, які проявляються у процесі експлуатації (використання, споживання). При проведенні товарознавчих експертиз необхідно встановлювати різноманітні властивості об'єктів дослідження. У товарознавчій експертизі для встановлення вартості об’єкта дослідження використовують різні джерела цінової інформації, враховують ситуацію, яка складається на ринку щодо об’єкта дослідження та характеризується рівнем попиту й пропозиції, кон'юнктурою ринку в конкретний проміжок часу та в конкретному регіоні, а також аналізують цінову інформацію з достовірних легітимних джерел.
Судова товарознавча експертиза – це дослідження споживчих властивостей товарів за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, а також показниками їх кількісних характеристик, що здійснюється експертом шляхом проведення дослідження та на підставі інформації, яка міститься на маркуванні або в товарно-супровідних документах [4].
Об'єктами дослідження судової товарознавчої експертизи, яка проводиться науково-дослідними установами є споживчі товари, обладнання, сировина, харчові продукти тощо. Проведення експертизи є можливим, якщо в експертній установі є фахівці, які володіють необхідними знаннями в області товарних характеристик при наданні висновку в процесі судової товарознавчої експертизи.
Головними завданнями судової товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних нормативних документів.
Численна кількість об'єктів товарного походження, індивідуальні відмінності товарних властивостей об'єктів зумовлюють необхідність застосування і різних підходів при вирішенні конкретних експертних завдань.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань [4]:
Яка вартість об'єктів дослідження як на території України, так і за її межами?
Яке найменування та призначення товарів?
Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?
Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?
Чи правильно виконані маркування та пакування товару? Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?
Яким характеристикам відповідає товар згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?
Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?
Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?
В ухвалі (постанові) про призначення експертизи слід зазначити суть позовних вимог, обставини кримінального провадження або цивільної справи, у якій призначено експертизу.
Разом з ухвалою (постановою) про призначення експертизи, експерту надається об'єкт дослідження. Якщо ці об'єкти перебувають за місцем зберігання товару, проживання громадян, то особа або орган, які призначили експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх огляду .
Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна, особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити, станом на який час і стосовно реалізації товару в якому регіоні належить вирішувати поставлене питання, оскільки вартість товару визначається з урахуванням не лише його стану та якості, а й може змінюватись на певний час і бути відмінною в різних регіонах.
На вирішення експерту може бути поставлене питання про вартість відсутнього на час проведення експертизи майна. У цих випадках особа або орган, які призначили експертизу, повинні зазначити, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про відсутні об'єкти, має виконуватись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо) і надати експертові ці матеріали (їх копії) або навести ці відомості в ухвалі (постанові) про призначення експертизи[4].
При проведенні судово-товарознавчої експертизи, з метою визначення ринкової вартості об'єктів, дослідження складається з трьох основних етапів:
– на першому етапі вирішується група завдань, пов'язаних із встановленням товарної належності досліджуваних об'єктів;
– на другому етапі вирішується група завдань, пов'язаних з визначенням рівня якості та фактичного стану об'єкта;
– на третьому, заключному, етапі проводиться аналіз ринку досліджуваного товару в конкретному регіоні, в конкретний період часу з метою визначення ринкової вартості товару.
На завершальному етапі здійснюється оформлення висновку експерта чи експертного дослідження у письмовому вигляді за підписом судового експерта, який проводив судову товарознавчу експертизу. В експертний висновок вноситься опис усіх проведених експертних заходів та відповіді на поставлені запитання. Висновок експерта, судової товарознавчої експертизи, носить доказовий характер при використанні його в процесі судового розгляду.

1. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-XII. Дата оновлення: 01.01.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 (дата звернення: 27.03.2019).
2. Коломієць Т. М, Притульська Н. В., Романенко О. Л. Експертиза товарів : підручник. Київ : Нац. торг.-екон. ун-т, 2001. 274 с.
3. Полікарпов І. С., Закусілов А. П. Ідентифікація товарів : підручник. Київ : Центр навчальної літератури, 2005. 344 с.
4. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: затв. наказом М-ва юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 Дата оновлення: 22.02.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 (дата звернення: 27.03.2019).