ПРОБЛЕМА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ

В Україні якість і безпека продуктів харчування є питанням, яке хвилює не лише спеціалістів, а й пересічних громадян. Дослідження показують, що в раціон пересічного українця понад 70 % усіх забруднювачів надходять в організм людини з продуктами харчування, які несуть загрозу здоров’ю, повільно руйнуючи його, закладають причини майбутніх розладів і захворювань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт (їжа) – це будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною.
Зараз виробник в умовах великої конкуренції на ринку бажає отримати максимальний прибуток за свій товар будь-якими способами. Він намагається покращити якість продукту, або ж вдається до обману споживачів, шляхом виготовлення і продажу фальсифікованих продуктів.
Фальсифікація (від лат. falsifico – підробляю) – це дії, які спрямовані на обдурювання отримувача і (або споживача) шляхом підробки об'єкту купівлі-продажу з корисливою метою.
В широкому розумінні фальсифікацію можна розглядати як дії спрямовані на погіршення споживчих властивостей товару або зменшення його кількості при зберіганні найбільш характерних показників, які не є суттєвими для споживача. Фальсифікація харчових продуктів найчастіше проводиться шляхом надання їм окремих найбільш типових ознак, наприклад, зовнішнього вигляду або кольору при загальному погіршенні або втраті інших найбільш значимих властивостей харчової цінності, втому числі і безпеки.
Термін «фальсифіковані товари» іноді плутають з такими поняттями як «підробки-замінники» (сурогати, імітатори) та «дефектні товари», які одержують при порушенні технології виробництва. Така плутанина відбувається в зв'язку з тим, що деякі підробки-замінники та дефектні товари використовують з метою фальсифікації натуральних продуктів, при цьому споживачу навмисно не надається необхідна інформація, або надається перекручена.
Поширені такі види фальсифікації продуктів:
- якісна фальсифікація – це підробка товарів за допомогою харчових та нехарчових добавок для покращення органолептичних властивостей при зберіганні або втраті інших споживчих властивостей;
- вартісна фальсифікація – це обман споживача шляхом реалізації низькоякісних товарів по цінам високоякісних або товарів з меншими кількісними характеристиками по ціні товарів з більшими кількісними показниками;
- інформаційна фальсифікація – обман споживача з допомогою неточної або перекрученої інформації про склад або властивості товару.
В Україні масштаби фальсифікації ринку харчових продуктів, за даними експертів і правоохоронців, на сьогодні вражають. Причин такому явищу декілька, зокрема, відсутність контролю з боку держави та попит споживачів на дешеві товари.
Доцільним шляхом боротьби з фальсифікатом продуктів в Україні вважають відпрацювання механізму роботи зі зверненнями споживачів, моделі взаємодії всіх причетних і зацікавлених сторін, форми документів тощо.
Зараз же, що стосується підозр щодо якості харчового продукту (порушення маркування/підроблення), то в рамках планових, а також позапланових заходів державного контролю за зверненням фізичної особи про порушення, що призвели до збитків її прав, законних інтересів, життю або здоров'ю, державні інспектори уповноважені відбирати зразки харчових продуктів для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на наявність немолочних жирів в традиційних молочних продуктах.
Результати проведеної роботи з наступними їх аналізом і узагальненням дадуть можливість зробити висновки щодо дотримання законодавства про харчові продукти, в тому числі, в частині застосування виробниками молочних продуктів харчування рослинних жирів.
У разі, якщо буде встановлено, що оператори ринку порушили вимоги законодавства до безпеки і окремими показниками якості харчових продуктів (стаття 64 Закону України «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»), зокрема за реалізацію неправильно маркованих харчових продуктів – це спричинить накладення штрафу:
для юридичних осіб – у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат з відкликанням і/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;
для фізичних осіб-підприємців – у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат з відкликанням або вилученням з обігу таких харчових продуктів.

1. Дубініна А.А. Методи визначення фальсифікації товарів. Підручник затверджений МОН України /А.А. Дубініна – К. : «Центр учбової літератури», 2017. – 272 с.
2. Назаренко Л.О. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: навч. посіб. / Л.О. Назаренко – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 248 с.
3. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини».
4. Закон України «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів».