ВЗАЄМОДІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС ІЗ БІЗНЕС-СПІЛЬНОТОЮ

Митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи. Всі учасники зовнішньоекономічної діяльності під час переміщення товарів через митний кордон України взаємодіють з митними органами. Така взаємодія має цілу низку особливостей, обумовлених складністю митного регулювання. Неефективна взаємодія призводить до підвищення витрат як учасників зовнішньоекономічної діяльності, так і держави у цілому. На сьогодні переважна більшість проблем, пов’язаних із регулюванням зовнішньої торгівлі, виникає у процесі реалізації митницями Державної фіскальної служби міжнародних конвенцій і національних концепцій різного характеру. Без ефективної взаємодії митних органів і бізнес-спільноти ці проблеми не можуть бути вирішені.
Зважаючи на те, що відносини між митними органами та учасниками зовнішньоекономічної діяльності є управлінськими, то вони мають певну структуру і складові частини: суб’єкти (учасники) відносин, форми і порядок взаємодії між ними. У Митному кодексі України [1] виділені наступні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності:
- органи доходів і зборів (п.341 ст. 4);
- декларант (п.8 ст.4);
- уповноважена особа (представник) (п.63 ст.4);
- митний брокер (ст. 416);
- агент з митного оформлення (ст. 418);
- перевізник (п. 37 ст. 4); повірений ( п.40 ст.4);
- утримувач магазину безмитної торгiвлi (ст. 422);
- утримувач митного складу (ст. 428);
- утримувач складу тимчасового зберігання (ст. 201);
- фізичні особи – резиденти (п. 50 (в) ст.4).
Під час здійснення своїх повноважень Полтавська митниця ДФС велику увагу приділяє питанням, пов’язаним зі спрощенням міжнародних торговельних операцій шляхом створення комфортного середовища для бізнес-співтовариства. Зокрема, митне оформлення товарів i транспортних засобів комерційного призначення здійснюється за принципом «єдиного вікна», що сприяє простоті й зручності для бізнесу, оскільки спрощуються та узгоджуються процеси, митні процедури і потоки інформації. Разом з тим для держави вирішуються питання безпеки, підвищення ефективності та зростання міжнародної торгівлі (рис. 1).

Чільне місце у системі митних правовідносин займає держава в особі митних органів та декларантів (учасників зовнішньоекономічної діяльності). Відомо, що діяльність Державної фіскальної служби України значною мірою процесуалізована, адже ще з радянських часів відомо, що саме процесуалізація діяльності суб’єктів державної влади є одним з найбільш надійних способів забезпечення суворого дотримання режиму законності в управлінському процесі. На наш погляд, важливо, щоб відносини між митницями ДФС та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності будувалися конструктивно і ґрунтувалися на взаємній повазі. Основними принципами таких відносин можна вважати: рівновіддаленість і рівнодоступність.
Рівновіддаленість означає, що митниця не повинна бути чинником, який визначає конкурентні переваги учасників зовнішньоекономічної діяльності шляхом створення якихось привілей під час здійснення митного оформлення. Бізнес повинен конкурувати з бізнесом, і митниця не повинна бути залучена до цього процесу.
Рівнодоступність означає, що митниця відкрита і готова співпрацювати з підприємницьким сектором.
Говорячи про основні орієнтири взаємодії бізнес-співтовариств з митними органами, можна виділити наступні напрямки:
- реєстраційні процедури – зобов’язують контролювати кожний транспортний засіб у рамках всього міжнародного ланцюга поставки товарів;
- інформування та консультування – допомагає учасникам зовнішньоекономічної діяльності правильно зрозуміти вимоги митного законодавства та митної політики;
- спільні засідання, консультативні ради, семінари;
- надання державних послуг – це прийняття попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів; ведення реєстрів банків, митних представників, утримувачів митних складів, утримувачів магазинів безмитної торгівлі, утримувачів складів тимчасового зберігання, об’єктів інтелектуальної власності, перевізників, уповноважених економічних операторів; інформування про акти Державної фіскальної служби України в галузі митної справи та консультування з питань, що входять до компетенції митних органів;
- оскарження рішень, дій (бездіяльності) – означає що кожен має право оскаржити рішення митного органу або його посадової особи, якщо, на думку цієї особи, порушені його права, свободи чи законні інтереси, йому створені перешкоди до їх реалізації або незаконно покладено на нього якийсь обов’язок.
Для Полтавської митниці ДФС пріоритетним є не тільки формування комфортного середовища для учасників зовнішньоекономічної діяльності, а й сприяння розвитку світової торгівлі, з мінімізацією витрат держави. Також важливим завданням, яке успішно виконується структурними підрозділами митниці є захист суспільства від незаконних переміщень товарів через митний кордон України.
Аналізуючи напрямки взаємодії Полтавської митниці ДФС та учасників зовнішньоекономічної діяльності, не можна не приділити увагу інформаційним технологіям, які на сьогодні є пріоритетною складовою у реалізації митної політики. Використання інформаційних технологій суттєво підвищує якість митних послуг, максимально спрощує і прискорює митні процедури, створює комфортні умови для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Без впровадження інформаційних технологій митне оформлення не було б швидким і прозорим. Примітним є те, що станом на початок 2019 року митне оформлення товарів з використанням електронних митних декларацій становило 100% від загальної кількості оформлених декларацій.
Взагалі впродовж січня 2019 року Полтавською митницею ДФС було оформлено понад 4 тисячі митних декларацій. Серед них: експортних – 1365, 2694 імпортних, що на 31,4% більше, ніж за січень 2018 року. Загальний обсяг експортно-імпортних операцій, здійснених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності по зоні діяльності митниці за січень 2019 року, склав 154,6 млн. дол. США, що на 10% більше, ніж за січень 2018 року [2].
Окрім того, за січень 2019 року до зведеного бюджету України Полтавською митницею ДФС було перераховано 500 млн. гривень. Середньоденні перерахування до державного бюджету у січні 2019 року становили 25 млн. гривень. Середньостатистичний час митного оформлення експортно-імпортних операцій становить 42 хвилини.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що Полтавська митниця ДФС й надалі демонструватиме приклад прозорості, відкритості та готовності до діалогу з бізнесом та громадськістю.

1. Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 р. № 4495 -VІ (за станом на 25.11.2018) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17. – Назва з екрану.
2. З початку року полтавські митники перерахували до зведеного бюджету 500 млн. гривень [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної фіскальної служби України – Режим доступу : http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/regionalni-novini/367731.html. – Назва з екрана.