ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ МИТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ

Проблематика протидії правопорушенням у митній сфері привертає до себе значну увагу як науковців так і практиків. Порушення митних правил є найбільш розповсюдженим видом протиправних посягань на урегульовані нормами митного права суспільні відносини. Необхідно визнати, що правопорушення суспільно шкідливі тим, що спрямовані проти панівних суспільних відносин, вносять у них елементи соціальної напруженості і конфліктності та дезорганізують нормальний ритм життєдіяльності суспільства.
На відміну від більшості адміністративних правопорушень, – матеріальні та процесуальні аспекти яких кодифіковано у КУпАП, – стосовно порушень митних правил діють спеціальні норми, які викладені у відповідних розділах Митного кодексу України. Ст. 458 Митного кодексу визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність [1].
На відміну від більшості адміністративних правопорушень, які кодифіковано у КУпАП, за порушення правил у сфері митних правовідносин переважає адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 461 МКУ за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу [1].
Держава бере на себе відповідальність за встановлення покарання, яке має бути відповідним до заподіяного збитку з боку правопорушника. Саме через розмір покарання здійснюється вплив не лише на правопорушника, а й на інших учасників митних правовідносин. Метою такого впливу є застереження всіх суб’єктів митних правовідносин від вчинення протиправних дій.
Варто зауважити, що протиправна діяльність у митній сфері загрожує не лише національній, але й міжнародній безпеці незалежно від того, скоєне протиправне діяння транснаціональними організованими злочинними угрупуваннями або однією фізичною особою, резидентом чи нерезидентом нашої країни тощо. Подібний висновок робить і В. Плахотник, який зазначає, що сучасна злочинність, якій властиві професіоналізм, організовані форми і транснаціональний характер, становить небезпеку не лише національним інтересам окремої держави, а й усьому світовому співтовариству [2].
Науковець звертає увагу на те, що організовані злочинні угрупування, будучи пов’язаними з незаконними операціями з переміщення через державні кордони матеріальних і нематеріальних засобів, які приносять істотну економічну вигоду, використовуючи сприятливу ринкову кон’юнктуру інших держав, значні розходження в системах кримінального правосуддя різних країн, сучасні комунікаційні технології, банківські системи електронних розрахунків, проникають у легальну економіку інших країн за допомогою корупції й насильства. Вони посягають на цілий комплекс найбільш значущих соціальних цінностей, таких як життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека людини, безпека суспільства і держави, приватна, суспільна й державна власність тощо. Проникаючи в органи законодавчої влади й державного управління, у правоохоронні й судові установи, організовані злочинні угруповання, лобіюють у них свої незаконні інтереси, завдають значних збитків суспільству та державі, а також конкретній людині [2].
На думку експертів, проблем можна уникнути, створивши у митній сфері прозорі й вигідні для всіх учасників митних відносин «правила гри» на засадах соціального партнерства з посиленням водночас боротьби з митними правопорушеннями [3].
Повертаючись до питання адміністративних стягнень, зауважимо, що гл. 68 МКУ «Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення», передбачає вісімнадцять складів адміністративних правопорушень, міра відповідальності за які дуже сильно різниться. Зокрема, із вісімнадцяти адміністративних правопорушень, передбачених статтями 468 -485:
- дванадцять передбачають стягнення штрафів у фіксованому розмірі (від 170 до 17000 грн.);
- чотири – стягнення штрафів залежно від вартості товарів;
- одне – стягнення штрафів залежно від розміру несплачених митних платежів.
- одне – передбачає тільки застосування стягнення у вигляді конфіскації предметів правопорушення.
Окрім того, сім складів правопорушень передбачають конфіскацію товарів та/або транспортних засобів, яка у п’ятьох випадках є додатковим покаранням, у одному випадку – основним, й ще у одному випадку – альтернативним. Як бачимо, діапазон штрафних санкцій, передбачених МКУ за порушення митних правил, в абсолютних величинах дуже високий. Фактично верхня межа штрафних санкцій при їх обчисленні у сумі, кратній вартості товарів, може перевершувати даний верхній поріг у n-кількість разів. Наприклад, при накладенні адміністративного штрафу за правопорушення, передбачене ст. 472. «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у розмірі» передбачає штраф розміром100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Статистика ДФС щодо застосування санкцій,передбачених Митним кодексом України, свідчить про досить активну діяльність митних органів у цій сфері:
- у 2016 році було винесено 12839 постанов про накладення адміністративних стягнень на загальну суму понад 555,8 млн. грн.;
- у 2017 році – 21 652 постанови на загальну суму понад 503,2 млн. грн.;
- у І кварталі2018 року – 8075 постанов на вражаючу суму понад 9,148 млрд. грн.
Крім того, відповідно до ст. 511 МКУ митні органи вилучили товарів та транспортних засобів: у 2016 році – на загальну суму408,3 млн. грн.; у 2017 році – 516,7 млн. грн., у І кварталі 2018 року – 80,7 млн. грн. Вартість конфіскованого майна, однак, є значно меншою: у 2016 році – 177,9 млн. грн.; у 2017 році – 157,4 млн. грн., у І кварталі2018 року – 38,6 млн. грн.
Варто також зазначити і той факт, що із вісімнадцяти статей про порушення митних правил, лише чотири містять санкцію у вигляді адміністративного попередження. Між тим попередження є важливим профілактичним заходом адміністративно-правового впливу на правопорушників. Таким чином, на даний час глава 68 Митного кодексу України містить лише чотири склади порушень митних правил, за які передбачено у якості альтернативного покарання – попередження.
Важливо відзначити, що в умовах євроінтеграційних процесів важливим вектором подальшого удосконалення митного законодавства України є його максимально можлива уніфікація і гармонізація з європейським. Зазначимо також, що необхідність реформ митного законодавства випливає з багатьох міжнародних зобов’язань України. Так, в Угоді про асоціацію [3] сторони домовились забезпечити, щоб штрафи, накладені за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорційними і недискримінаційними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок.
Угода про асоціацію [4], серед іншого, також зобов’язує Україну на основі принципу найкращих зусиль («principle of best endeavour») гармонізувати національне законодавство із положеннями Митного кодексу ЄС стосовно застосування штрафів. Своєю чергою, діюча редакція Митного кодексу ЄС визначає, що штрафні санкції, які кожна держава-член передбачає за невиконання митного законодавства, мають бути ефективними, пропорційними та мати стримуючий вплив.
Фактично, це і є головним завданням адміністрування митного законодавства в питаннях профілактики митних правопорушень, до якого слід зарахувати елементи європейської митно-правової системи, а саме:
– моніторинг і систематизований облік національної та міжнародної нормативно-правової бази з питань митної справи;
– фаховий підхід до розробки й реалізації нормативно-правових актів, спрямованих на адаптацію (уніфікацію) митного законодавства;
– системний підхід до митно-правового захисту економічних інтересів суспільства й держави;
– становлення й розвиток адміністративно-правового оскарження поряд зі створенням адміністративної юстиції, яке має реалізовуватися на базі закріплених законом матеріальних норм та у відповідних процесуальних формах.
Держава та її органи повинні бути гарантами забезпечення повноцінної реалізації прав, свобод і законних інтересів осіб і громадян у митній системі України.

1. Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 р. № 4495 -VІ (за станом на 25.11.2018) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17. – Назва з екрану.
2. Плахотник В.В. Взаємозв'язки між тероризмом та організованою злочинністю у сучасних умовах / В.В. Плахотник// Геополітика і екогеодинаміка регіонів.–2014. – С. 186-194.
3. Павленко Є. Б. Пріоритетні напрямки адаптації національного митного законодавства з профілактики порушень митних правил до міжнародних стандартів / Є. Б. Павленко // Вісник Академії митної служби України. – 2010. – №2. – С. 21–28.
4. Регламент (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 року, який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Кабінету Міністрів України – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/ugoda-pro-asociaciyu/15_Annexes.pdf. – Назва з екрану.