ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ

Радикальні реформи, пов’язані із переходом України до ринкових відносин, призвели до зростання правопорушень в економічній сфері та криміналізації суспільства в цілому.
При розслідуванні та судовому розгляді кримінальних проваджень та цивільних справ, часто виникає необхідність у використанні спеціальних знань в галузі товарознавства, а саме в судово-товарознавчій експертизі. Судово-товарознавчі експертизи необхідні для розслідування кримінальних проваджень (про розкрадання державного, суспільного або приватного майна, скоєння розбоїв та грабежів, фальсифікацію продукції, недобросовісну конкуренцію тощо) і цивільних справ (розподіл майна, вирішення господарських спорів, виключення майна із опису, відшкодування збитків при пошкодженні майна тощо).
Вони призначаються у тих випадках, коли необхідно вирішити питання, що пов’язані з якістю готових непродовольчих або продовольчих товарів, їх сортами, правильністю транспортування та зберігання.
Сутність судово-товарознавчої експертизи полягає в тому, щоб за допомогою спеціальних товарознавчих досліджень вивчити споживчі властивості виробів, визначити фактичний стан їх якості та на основі цього обґрунтувати вартість наданих на дослідження об’єктів.
На стадії роздільного дослідження, експертом товарознавцем проводиться ідентифікація об’єктів дослідження, встановлення відповідності об’єкта оцінки наявним вихідним даним [2].
Сучасний ринок наповнений товарами різного походження, які часто виявляються фальсифікованими, мають явні та приховані дефекти, можуть бути небезпечними для здоров’я та життя людини. У зв’язку із цим нагальним є питання щодо правильності використання методів для визначення, виявлення фальсифікацій та раціональності дій під час ідентифікації таких товарів у галузі товарознавства.
Фальсифікація (або підробка) товарів існує давно, але якщо раніш вона була більш простою, то тепер вона стала складнішою. Вона потребує для свого виявлення, сучасних методів та приладів, тому що фальсифікатори використовують для підробки товарів сучасні досягнення науки та техніки. В Україні підробляють і продають продукцію відомих вітчизняних та закордонних фірм. В зв’язку з актуальністю проблем по виявленню справжності, ідентифікації і особливо, фальсифікації товарів необхідна розробка різних програм по забезпеченню безпеки товарів і захисту споживачів.
Ідентифікація вимагає багатосторонніх досліджень експертами товарознавцями. Оскільки результати ідентифікації того чи іншого виробу аналізуються і на основі цього аналізу роблять відповідні висновки. Це пояснюється ще й тим, що без проведення ідентифікаційної експертизи не можна встановити групу товару. Критеріями ідентифікації є характеристики товарів, які дозволяють можливість ототожнювати найменування представленого товару з найменуванням, зазначеним на маркуванні або в нормативних, товаросупровідних документах.
В стандартах, технічних умовах, правилах системи сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини передбачаються три групи показників:
- органолептичні;
- фізико-хімічні;
- мікробіологічні.
Найбільш придатні для ідентифікації органолептичні та фізико-хімічні показники.
У сучасних умовах стрімкого розвитку підприємництва і створення підприємницьких виробничих структур сучасний ринок поповнюють вироби кустарного походження, де може спостерігатись фальсифікація також. Питання щодо способу виготовлення товару (фабрично-заводський чи кустарний) також важко віднести тільки до компетенції експерта товарознавця. У процесі експертного дослідження він визначає якість виробу, встановлює ознаки виконання та ступінь їхнього впливу на естетичні та функціональні властивості товару. Однак, рівень кустарного виготовлення виробу, може бути дуже високим. Тому для визначення способу виготовлення товару необхідні не тільки знання матеріалів, різних деталей, конструкції, опис моделі, а насамперед особливість технології виготовлення. Отже, таке питання належить також до компетенції експерта-технолога, що обізнаний із технологією виготовлення подібних виробів на промислових підприємствах.
Проводячи експертне дослідження за судово-товарознавчою експертизою, експерт вивчає маркування виробів, що нанесене безпосередньо на виріб або міститься на ярликах чи етикетках. Маркуванням може бути текст, умовне позначення, малюнок, які вміщують дані про виробника, позначки у вигляді цифр чи літер, що характеризують якість товару (наприклад розмір, сорт), штрих-код, який теж вміщує дані про країну виробника та товар, а також різні маніпуляційні знаки, які вказують на спосіб поводження із вантажем чи догляду за виробом. Дослідження маркувальних даних, що розкривають характеристики основних властивостей виробів, необхідне при вирішенні ряду питань, наприклад під час вирішення завдання щодо визначення відповідності чи невідповідності фактичних властивостей виробів значенням маркування в частині артикулу або при вирішенні питань щодо відповідності чи невідповідності фактичної якості досліджуваних виробів даним, що містяться на маркуванні [4].
Поряд із безпосереднім дослідження виробів, маркувальних позначок, зразків, експерти-товарознавці працюють із документами, в яких відображено стан товару; різні процеси, які з ним відбуваються; здійснення товарних операцій (приймання, розбракування, розсортування, реалізація) та надано додаткову інформацію щодо товару. До таких документів відносять:
- документи, які вміщують інформацію щодо походження виробів (сертифікати, посвідчення якості, технічні паспорти, ярлики);
- товарно-супровідні документи, які характеризують якість товару та упаковки перед здачею його на склад готової продукції та відправкою покупцю (специфікації, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні аркуші, ярлики);
- товарно-транспортні (відвантажувальні) документи, які містять інформацію щодо умов та строків транспортування (квитанція про приймання вантажу, залізнична накладна, комерційний акт тощо);
- приймальні документи, в яких зафіксовані характеристики якості товару при прийманні – дані про приймання та методи випробувань (акти розбракування, акти експертиз Бюро технічних експертиз, акти лабораторних досліджень, дефектні відомості, журнали приймання та розбраковки товарів, акти уцінки та переоцінки, паспорти на товари тощо);
- складські документи, які містять вимоги щодо умов зберігання товару, претензійні матеріали;
- процесуальні документи (протоколи огляду, висновки експертів, різні довідки, заяви) [3].
Одним з проблемних питань щодо здійснення експертизи товарів на сучасному етапі розвитку ринку є впорядкування процесу апробації і впровадження в експертну практику наукових рекомендацій та нових розробок. Тому, вважається за доцільне на законодавчому рівні встановити порядок апробації нових (прогресивних) методів (методик) дослідження показників якості товарів, що надходять на ринок, визначити процедуру і єдині загальнообов’язкові форми їх опублікування і впровадження в практику.
Аналізуючи проблеми і стан експертної діяльності у галузі товарознавства в Україні, можна констатувати, що за останніми роками відбулися позитивні зміни, в першу чергу, в правовому її регулюванні. Зараз спостерігається стійка позитивна тенденція до розширення науково-методичної і технічної бази, освоєння і проведення нових видів експертиз товарів. Сучасна законодавча база щодо експертної діяльності в Україні містить норми, покликані забезпечувати її ефективне здійснення на належному рівні, а також визначає деякі загальновизнані етичні принципи, покладені в основу цієї діяльності. Втім, незважаючи на існуючу систему оцінювання відповідності товарів щодо їх безпечності та якості і захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва вітчизняної продукції, ринок України насичується недоброякісними товарами.
Затверджені в чинному порядку нові методи експертизи товарів з науковим обґрунтуванням результатів досліджень слід, включати в єдиний державний (реєстр). Застосування інноваційних методик експертизи, які не є затвердженими і типовими для експертної практики, повинні пройти повний шлях свого всебічного становлення і належного нормативного і методичного забезпечення.
Отже, вдосконалення в Україні експертної діяльності в галузі товарознавства може суттєво підвищити рівень захисту національного ринку від надходження недоброякісної продукції. Результати експертиз отримуватимуться з використанням сучасних досягнень науки у галузі товарознавства і повністю відповідатимуть принципам об’єктивності, всебічності і повноти досліджень. Активізацію експертної діяльності можна вважати повноцінним показником правової розвиненості держави.

1. Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України / Затверджена наказом Міністерства юстиції України 17.07.2017  № 591 / Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за № 1024/30892.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»».
3. Методичний посібник з питань призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення їх вартості/ Затверджена Міністерством юстиції України та Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса /Харків 2009.
4. Методика визначення вартості майна – Х.: СПДФО Данюк Л. І. 2004 р., 112 С. (реєстраційний код 12.1.15 зазначений в реєстрі судових методик Міністерства юстиції України).