АНАЛІЗ ПЕРЕВАГ І НЕДОЛІКІВ ЧИННИХ СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ КЕРАМІЧНОЇ ПЛИТКИ У ЗАСТОСУВАННІ ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ

Відомо, що у теорії товарознавства класифікація об’єктів дослідження (товарів, виробів) вважається чи не найважливішою характеристикою тієї товарної групи, до якої ці об’єкти відносяться [4-6]. Звідси, класифікація будівельної кераміки в цілому, і керамічної личкувальної плитки, зокрема, є вагомим чинником для забезпечення ефективної організації технологічного процесу будівельно-ремонтних опоряджувальних робіт, для оперативного управління їх асортиментом в оптовій та роздрібній торгівлі, а також – для їх ідентифікації у процесі митного оформлення [7-9].
Аналіз даних фахової літератури [1-3, 7, 9] та електронних інформаційних ресурсів свідчить про те, що керамічні личкувальні будівельні матеріали/вироби можуть бути об’єктом низки класифікаційних систем: навчальної, наукової, класифікації за вимогами стандартів (ДСТУ), зовнішньоекономічної, митної, торговельної, економіко-статистичної та ін.
З поміж них, у практиці виробничої, будівельної, комерційної і зовнішньо-економічної діяльності найчастіше використовують такі: 1) навчальну, тобто, класифікацію, що подається у спеціальній літературі (переважно застосовується у торгівлі); 2) стандартну (згідно з нормами і вимогами ДСТУ – при проведенні опоряджувальних робіт); 3) за вимогами УКТ ЗЕД (при здійсненні експортно-імпортних операцій).
Детальний аналіз зазначених класифікацій керамічної плитки, особливо класифікації за вимогами УКТЗЕД [8, 9], дозволив нам зробити такі висновки.
1. Головна особливість і перевага навчальної класифікації – використання для групування 13-ти ознак, які тісно пов’язані зі споживними властивостями плитки. Широка номенклатура ознак забезпечує формування торговельного асортименту такої глибини і повноти, який є достатнім для потенційного задоволення мінливої структури потреб «сучасного споживача» [2, 3, 4].
Водночас, деталізація окремих класифікаційних ознак показує, що не всі вони відображають досягнення та результати сучасних виробничих технологій, тобто не зовсім відповідають структурі реальної виробничої номенклатури личкувальної кераміки.
Таким чином, існуюча навчальна класифікація нашого об’єкту потребує суттєвого доопрацювання та «осучаснення».
2. За вимогами чинних НД, об’єкт нашого дослідження класифікують на 3 типи: 1) плитки керамічні глазуровані для внутрішнього облицювання стін; 2) плитки керамічні для підлог; 3) плитки керамічні фасадні і килими з них.
В цілому стандартна класифікація дещо деталізує навчальну за вказаними типами, однак для кожного з них класифікаційні ознаки фактично однакові, при цьому деталізація має місце лише для ознаки «розмірні характеристики» або «типорозміри» – для плитки для внутрішнього облицювання стін.
Водночас, класифікаційні ознаки керамічної личкувальної плитки за вимогами НД є вагомим елементом інструментарію для її ідентифікації, зокрема перевірки відповідності опису у класифікаційних угрупуваннях УКТЗЕД.
Звідси, стандартна класифікація плитки є частиною методологічної бази для обґрунтування підстав щодо прийняття оперативних класифікаційних рішень при здійсненні експортно-імпортних операцій з нею.
3. Класифікація керамічної личкувальної плитки за вимогами УКТЗЕД-2014 є вкрай ґрунтовним і деталізованим групуванням, яке враховує достатньо репрезентативну кількість ідентифікаційних ознак (призначення, різновиди, конструктивні особливості, розмірні характеристики, вид кераміки як матеріалу, форму, фасон та ін. – табл. 1).

Відповідно до принципу УКТЗЕД щодо однозначного віднесення товарів до класифікаційних угрупувань при митному оформленні експортно-імпортних операцій з керамічною личкувальною плиткою об’єкт нашого дослідження слід включати тільки до таких класифікаційних угрупувань [8, 9]:
- до розділу XIII «Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла», конкретніше – до групи 69 «Керамічні вироби» [8, с. 1563];
- група 69, в свою чергу, включає тільки дві товарні позиції (heading): 6907 «Плитка та плити для мостіння і покриття підлоги, кам’яних стін, керамічні неглазуровані кубики, керамічні неглазуровані для мозаїки та аналогічні вироби на основі та без неї « і 6908 «Плитка для мостіння, облицювальна для підлоги, печей, камінів чи стін керамічна глазурована; кубики керамічні глазуровані для мозаїчних робіт та аналогічні вироби, на основі або без неї» [8, там же];
- подальший поділ об’єкту дослідження на класифікаційні угруповання (товарні підпозиції, категорії, підкатегорії, субкатегорії) за вимогами УКТЗЕД-2014, їх перелік та коди подані у табл. 1.
Слід зауважити, що за вимогами УКТЗЕД-2011 (з 01-01-2014 на території України втратили чинність) номенклатура класифікаційних угрупувань була дещо ширшою і глибшою (включала 8 підкатегорій), що, на нашу думку давало можливість точнішої ідентифікації за додатковими товарознавчими ознаками (вид кераміки і розмірні характеристики).
В той же час, до класифікаційних угруповань, поданих у табл. 1 є певні застереження, за якими ця група включає тільки керамічні вироби, піддані обпаленню після формування, а до товарних позицій 6904-6914 включені тільки ті вироби, що не включаються до товарних позицій 6901-6903 [8, с. 1563].
Детальний аналіз змісту «Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» свідчить, що у них є перелік і тлумачення важливих товарознавчих ознак, які служать вагомою підставою для достовірної ідентифікації плитки як об’єкту декларування, зокрема перевірки її відповідності опису у зазначених вище класифікаційних угрупуваннях і, відповідно, для прийняття оперативного класифікаційного рішення при її митному оформленні.
Тут же подані детальні товарознавчі ознаки: а) для ідентифікації керамічної неглазурованої плитки посеред інших видів (товарних позицій) будівельної кераміки; б) для їх ідентифікації на рівні підпозицій, категорій і підкатегорій:
1) плити і плитки для облицювання печей і стін мають меншу товщину стосовно розмірів своєї поверхні, аніж будівельна цегла;
2) якщо цегла відіграє основну роль у будівельних роботах, утворюючи собою каркас будинків, то плити і плитки (кахлі) призначені для того, щоб їх прикріплювали цементом, зв’язувальною речовиною або будь-яким іншим способом до поверхні вже існуючих стін і т.д.;
3) від черепиці вони також відрізняються тим, що зазвичай мають плоску поверхню, у них не потрібні отвори або інші пристосування для кріплення, а також тим, що їх прикріплюють поруч, не накладаючи одну на одну;
4) плити більші від плиток (кахлів) і зазвичай є прямокутної форми; крім того, плитки (кахлі) можуть мати різну форму (шести-, восьмикутні і т.д.);
5) плитки (кахлі) застосовують переважно для облицювання стін, камінів, печей, підлог та доріжок; плити використовують переважно для мостіння доріг, підлог або камінів;
6) вироби обох категорій можуть бути виготовлені з грубої кераміки, але вироби, піддані особливо великим навантаженням, частіше бувають осклянілі, наприклад, плитки (кахлі) з кераміки, фарфору або випаленого стеатиту (наприклад, плитки (кахлі) для облицювання дробарок і т.д.);
7) деякі керамічні плитки застосовуються лише для мостіння; на відміну від цегли вони зазвичай мають форму кубів або усічених пірамід, як правило, їх виготовляють з грубої кераміки, або у виняткових випадках, з фарфору (плитки для позначення пішохідних переходів).
Отже, класифікація виробів товарних позицій 6907 та 6908 на нижчих рівнях визначається в більшому ступені їхньою формою і розмірами, ніж структурою кераміки (черепка).
Таким чином, класифікація за УКТЗЕД створює умови для її застосування у митних тарифах при визначенні митної вартості, а також – для обліку об’єктів дослідження при здійсненні ЗЕД, котра, як відомо, є вагомою складовою частиною комерційної діяльності багатьох сучасних підприємств торгівлі.

1. Кравченко В.М. Товарознавство будівельних виробів : навч. посібник / В.М. Кравченко, С.О. Сіренко, П.Д. Мамонов. – К. : КНТЕУ, 2004. – 192 с.
2. Коцій Я.Й. Технологія будівельного виробництва : [курс лекцій для сту-дентів інженерно-будівельного профілю] / Я.Й. Коцій, І.Г. Іваник, С.І. Віхоть. – Львів : Видавництво «НУ Львівська Політехніка». – 2006. – 94 с.
3. Захарченко П.В., Купрієнко П.Й. Товарознавство керамічних буді-вельних матеріалів : Навчальний посібник / П.В. Захарченко, П.Й. Купрієнко, К.К. Пушкарьова та ін. – К. : КНУБА, 2006. – 221 с.
4. Артюх Т.М. Теоретичні основи товарознавства [ел. ресурс] : навчальний посібник / Т.М. Артюх, І.В. Григоренко. – К. : НУХТ, 2014. – С. 159-160. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/73.24.pdf/.
5. Теоретичні основи товарознавства : навч. посіб. у структурно-логічних схемах / А. А. Дубініна, Г. В. Дейниченко, Т. В. Щербакова та ін. – Харків : ХДУХТ, 2014. – 180 с.
6. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства : Навч. посібник / Л.Д. Титаренко. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 227 с.
7. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності : Підручник / О.П. Гребельник. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.
8. Консалтинг ВЭД сервис : Український класифікатор товарів (УКТЗЕД) : Пояснення до УКТЗЕД. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://consult-ved.com.ua/inform/uktzd?languech=ua/.
9. Структура та механізм застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності– [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// pidruchniki.com/10740413/ekonomika/struktura_mehanizm_zastosuvannya_ukrayinskoyi_klasifikatsiyi_tovariv_zovnishnoekonomichnoyi_diyalnosti/.