СУДОВО-ГЕМОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК НОВИЙ ВИД ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Видобуток, виробництво, використання та операції із діамантами, дорогоцінним, напівдорогоцінним, декоративним камінням та їх аналогами відрізняється підвищеною криміногенністю. Останнім часом має місце значне збільшення кількості кримінальних проваджень за фактами викрадення виробів із дорогоцінного каміння, ювелірних виробів зі вставками із діамантами та дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням, пошкодження виробів із декоративного каміння (меморіальні об’єкти), незаконного видобутку, збуту, контрабанди та конфіскату дорогоцінного каміння органогенного походження (бурштин) тощо.
Правові основи і принципи забезпечення фінансових інтересів держави у цій сфері регулюються Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» [1]. Особи та суб’єкти господарювання, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації діамантів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх аналогів, несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
За фактами викрадення, незаконного видобутку, пошкодження, контрабанди та конфіскату дорогоцінного каміння, діамантів, напівдорогоцінного каміння органогенного утворення (бурштин) та декоративного каміння, а також ювелірних виробів із вставками з каміння органи досудового розслідування та суд призначають судово-гемологічну експертизу.
Судово-гемологічна експертиза виконується згідно Технічних умов та регламенту Державного гемологічного центра України [2], міжнародних і традиційних для пострадянських країн правил, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» [3], а саме – на основі спеціальних знань у галузі гемології з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Основною метою судово-гемологічної експертизи є ідентифікація каміння та його справжності (природне або штучне), виявлення ознак облагороджування, імітацій та підробки, визначення якісних та товарних характеристик, родовища або країни походження, способу оброблення, відповідності якості виробу з каміння стандартам та технічним умовам, прогностичної вартості каміння в ювелірних та інших виробах, у сировині, колекційних та музейних експонатах тощо.
Крім того, останнім часом від фізичних та юридичних осіб надходить значна кількість запитів щодо проведення експертних досліджень з підтвердження якості, справжності дорогоцінного каміння, огранованих діамантів та вставок з діамантів в ювелірних виробах. Таке зростання попиту на експертні дослідження зумовлені умовами фінансової нестабільності, за яких дорогоцінне каміння, діаманти й навіть напівдорогоцінне каміння слугують засобом вкладення грошових коштів, оскільки в ювелірному виробі (особливо – у старовинному) камінь найчастіше є елементом вартості.
Здавна у ювелірному виробництві замість дорогоцінного каміння використовувалися різноманітні імітації та навіть скло. Загально відомий вислів давньоримського філософа Плінія Старшого щодо підроблення дорогоцінного каміння як найбільш прибуткового заняття, є актуальним й досі, оскільки сучасні технології дозволяють облагороджувати дорогоцінне каміння та виготовляти безліч його імітацій, які неозброєним оком не відрізнити від природного мінералу.
У сучасних ювелірних виробах, що наявні на ринку даного виду товарів, пропонуються діаманти і близько 350 видів дорогоцінного каміння (смарагди, сапфіри, рубіни та менш вартісні аметисти, топази, гранати тощо) та самоцвітних мінералів. Найчастіше камінь, заявлений як дорогоцінний або напівдорогоцінний, в ювелірному виробі середнього цінового сегменту є облагородженим, синтетичним (близько 70 видів) або імітацією [4–6].
Тільки природній діамант має підтвердження (сертифікат) справжності та якості, але навіть діаманти можуть виявитися синтетичними або облагородженими. На відміну від товарного «сертифікату», судово-гемологічне експертне дослідження (експертиза) діамантів дозволяє сучасними лабораторними методами встановити справжність та якість каміння, його ідентифікаційні характеристики (масу, колір, чистоту, форму, ступінь удосконалення огранки, приховані дефекти та ін.). На підставі характеристик огранованого діаманта, із дотриманням вимог щодо незалежності експертної оцінки, встановлюється його вартість.
На сьогодні судово-гемологічні експертні дослідження уперше в Україні проводяться у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса та у його Полтавському відділенні. Фахівці-гемологи вказаних установ пройшли спеціальну підготовку та атестацію у Державному гемологічному центрі України, мають значний практичний досвід, отримали кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 17.1.1 «Дослідження дорогоцінного каміння», 17.1.2 «Дослідження діамантів», 17.1.3 «Дослідження дорогоцінного каміння органогенного походження», 17.1.4 «Дослідження напівдорогоцінного каміння», 17.1.5 «Дослідження декоративного каміння», та внесені до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України.
Таким чином, судово-гемологічні експертизи є новим видом експертної діяльності. Вони є складними дослідженнями та потребують від фахівців-експертів спеціальної підготовки та знань, значного практичного досвіду, а також підтвердження кваліфікації судового експерта за відповідними спеціальностями.

1. Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними. Закон України від 11.12.1997, зі змінами у ред.від 28.12.2015. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.03.2019.
2. Положення про Державний гемологічний центр України: наказ Міністерства фінансів України від 19.07.2004 № 465 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 16.07. 2012 № 837). – Режим доступу: https://www.gems.org.ua. – Дата звернення : 10.03.2019.
3. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-XII. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. – Дата звернення : 15.03.2019.
4. Андерсон Б. Определение драгоценных камней. – М.: Мир камня, 1996. – 456 с.
5. Баранов П. Н. Геммология: диагностика, дизайн, обработка оценка самоцветов: Учебник для вузов. – Дніпропетровськ : Метал, 2002. – 208 с.
6. Стоун Д. Все о драгоценных камнях. – М.: Кристалл, 2012. – 176 с.