ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ТА НЕЗАКОННЕ ВИРОБНИЦТВО АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В УКРАЇНІ

Сучасна економічна ситуація в Україні, зниження платоспроможності населення, збільшення акцизних податків на алкогольну продукцію являються одними з факторів звернення уваги людей на нелегальну продукцію, яка коштує дешево. Унаслідок цього послаблюється конкуренція з боку легальних виробників і збільшується частка недобросовісних підприємств, які скорочують свої операційні витрати шляхом придбання необлікованого спирту, використання сурогатних речовин, ухилення від сплати податків, виробництва та постачання контрафактної продукції, контрабанди.
В першу чергу, необхідно визначити, що нелегальний ринок алкоголю - це ринок, який заборонений законом та обслуговує потреби тіньової економіки, що є несанкціонованою господарською діяльністю. Так, в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» [1] під незаконним обігом спирту та алкогольних напоїв розуміється імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля зазначеної продукції з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання. В свою чергу, під незаконним виробництвом алкогольних напоїв визначають виробництво без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.
Під терміном «необлікований алкоголь» розуміють споживання населенням алкогольних напоїв, які не фіксуються органами Державної статистики та не оподатковуються податками. До необлікованого алкоголю відноситься: алкоголь, який потрапив на територію країни завдяки транскордонному продажу або купівлі; легальний «кустарний алкоголь»/алкоголь домашнього виробництва; нелегальний «кустарний алкоголь»/алкоголь домашнього виробництва; алкоголь, ввезений контрабандою; підробки; алкоголь, за який не сплачено податки; продукція, яка не відповідає вимогам; сурогат; добавки; фальсифікати; розбавлені алкогольні напої [2].
Велика кількість питань породжує необхідність класифікувати нелегальний ринок алкогольної продукції в Україні та визначити суть застосовуваних термінів та дефініцій.
Фальсифікація товару (лат. falsificatio, від falsifico «підробляти») – дії, спрямовані на обман споживача шляхом підробки об’єкта купівлі-продажу, тобто товару, корисливою метою (за рахунок погіршення споживчих властивостей).
На законодавчому рівні, а саме відповідно до положень вище згаданого закону [1], під фальсифікацією алкогольних напоїв розуміють умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені. Залежно від характеристик алкогольної продукції виділяють фальсифікацію асортиментну, якісну, технологічну, кількісну, інформаційну та брендову.
Одним із способів фальсифікації є заміна натуральних компонентів рецептури на сурогатні, що лише імітують відповідні органолептичні властивості та харчову цінність лікеро-горілчаної продукції та не відповідають вимогам державної стандартизації. Сурогати алкоголю – різні рідини, не призначені для внутрішнього вживання, але тим не менше використовуються замість звичайних алкогольних напоїв через недоступності останніх. Сурогати алкоголю поділяють на справжні і несправжні. Справжні сурогати складаються з етилового спирту і різних технічних добавок (одеколони, інші косметичні рідини, гідролізний спирт, денатурат, клей БФ та ін.) Помилкові сурогати алкоголю – це інші одноатомні та багатоатомні спирти (метиловий спирт, етиленгліколь, ізопропіловий спирт тощо).
В науці та практичній діяльності, крім «фальсифікація» алкогольних напоїв, широко використовується поняття «контрафактна продукція». Якщо термін «підробка» та «фальсифікація» в українській мові використовуються, як синоніми та означають дещо, що імітує дійсний виріб, то контрафакцією називається несанкціоноване використання чужих авторських прав. Відповідно під терміном «контрафактна продукція» розуміється продукція, яка виготовлена з порушенням цих прав [3]. Основні відмінності між «підробка (фальсифікація)» та «контрафакція» полягають у сфері застосування цих понять, а саме, поняття фальсифікація використовується у декількох сферах діяльності, в той час, поняття контрафакція, застосовується тільки щодо порушень інтелектуальної власності.
Отже, контрафактні алкогольні напої – це товари, які незаконним шляхом копіюють або дублюють без використання дозволу вже зареєстровані торгові марки, тим самим обмежуючи юридичні права законних власників.
Контрафактні товари нерідко протиставляються товарам, які ввозяться шляхом паралельного імпорту. Перші розглядаються як підроблені, а другі – як правомірно виготовлені та введені в цивільний обіг, тобто оригінальні.
«Паралельний імпорт» – поняття, яке існує на законодавчому рівні в багатьох країнах. Під паралельним імпортом розуміється ввезення з метою продажу оригінальних товарів, що були введені в цивільний обіг на території іншої країни. На сьогоднішній день в вітчизняному законодавстві діє національний принцип вичерпання прав, відповідно до якого тільки правовласник товарного знака має право імпортувати товар в Україну, тобто виключне право використання товарного знака має пріоритет над правом імпорту. Враховуючи це, до контрафактних товарів також слід відносити товари, які хоча й були правомірно введені в цивільний обіг в іншій державі, але в Україну були ввезені без дозволу правовласника.
Наступним різновидом незаконного обігу товарів є обіг оригінальної продукції (товарів), увезеної контрабандним шляхом на митну територію України. Під італійським за походженням терміном «контрабанда» (іт.Contrabando) розуміють незаконне перевезення або переміщення товарів та інших предметів через митний кордон (державний кордон). В свою чергу, переміщувані товари або цінності також отримали назву контрабанди.
Під незаконним переміщенням в даному аспекті розуміється таке переміщення, яке здійснюється без/або з порушенням встановлених процедур (зазвичай таємно), а також переміщення таких товарів або цінностей, переміщувати які заборонено або обмежено за законодавством.
Суспільна небезпека контрабанди полягає в тому, що протиправне переміщення через митний кордон України товарів та предметів порушує порядок державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який включає загальний, а стосовно окремої групи товарів та предметів (зокрема алкогольних напоїв) – спеціальний порядок переміщення їх через кордон.
Як вже згадувалося, нелегальний алкоголь виготовляють й на легальних заводах, яке організоване з метою уникнення сплати акцизного податку, а також супутніх ПДВ та податку на прибуток:
1. Незадеклароване виробництво («виробничі втрати», «чорні» зміни, неофіційна робота зупинених заводів);
2. Виробництво харчового спирту під виглядом біоетанолу;
3. Фіктивні експортні контракти (продукція не покидає територію України).
За даними правоохоронних органів, основними каналами надходження тіньового спирту на ринок України є не облікована продукція, що виготовляється на ДП Укрспирт та державних спиртових підприємствах, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також контрабанда із Придністров’я, Білорусі та зони АТО.
Важливим у здійсненні незаконного обігу фальсифікованих алкогольних напоїв є існування відповідних каналів збуту в торговій мережі. Так, нелегальна продукція відкрито продається в магазинах формату «біля дому», на ринках, в закладах громадського харчування, в товарних партіях справжніх алкогольних напоїв, через мережу Інтернет (у випадку підробки брендового елітного алкоголю), територією України розповсюджується з допомогою служби кур’єрської доставки.
Резюмуючи вищевикладене, слід відзначити, що в сучасних умовах актуалізується роль органів влади в регулюванні алкогольного ринку, що зумовлює наявність державної структури в сфері закупівлі і розподілу спиртовмісної продукції, основними функціями якої повинні стати: планування і контроль виробництва, а також коригування споживання етилового спирту на умовах соціальної відповідальності і творчої мотивації, оскільки ринок алкогольної продукції є одним з традиційних і значних споживчих ринків.

1. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80.
2. Оборот нелегального алкоголя на российском рынке: условия, тенденции, основные факторы, влияющие на оборот нелегального алкоголя [Електронний ресурс] // Аналитический отчет. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://tppzkam.ru/download.php?GET=6LPAY%2F81BmybD7NDNv5lpQ%3D%3D
3. Коросташова І.М. Види порушень у сфері інтелектуальної власності: питання застосування термінології і класифікація / І.М. Коросташова // Матеріали міжнародного круглого столу «Актуальні проблеми екологічного права» 22-23 квітня 2010 року. –Д: Національний гірничий університет, 2010. – Ч. 1. – С. 30-36.